Искать в этом блоге

пятница, 17 ноября 2017 г.

16 листопада - Всесвітній день толерантності

                                                  Майбутнє людства - в єдності

                 У перекладі з латинської «tolerance» означає «терпіння».
        Це слово в медицині позначає здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. У суспільстві толерантність означає терпимість до інших думок, поглядів, традицій.
       Життя суспільства, як і життя окремої людини, ґрунтується на впливі ідей, поглядів, теорій. За часи історії людства їх промайнуло чимало. Вони оволодівали розумом людей на більший чи менший термін. Деякі з них закликали до барикад, призводили до війн.
       Вчені не дійшли єдиної думки щодо виникнення в світовій культурі терміну толерантність. Дехто пов'язує його появу з підписанням Нантського едикту, коли протестанти і католики знайшли компроміс між своїми конфесіями. Цій події передувала одна з найкривавіших ночей у світовій історії - Варфоломієва.
       Як бачимо, проблема толерантності вперше виникла у західній цивілізації саме на релігійному рівні, а релігійна толерантність поклала початок усім іншим свободам, що мають місце у демократичному суспільстві.
       З розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, всі люди в якому – сусіди.
       А для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності. Ще у ХVIII ст. французький філософ-просвітитель Франсуа-Марі Вольтер сказав свою знамениту фразу: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя».
        Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин.
        Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:
бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.
Вислови знаменитих людей про толерантність
„Ніхто не може судити про інших, поки не навчиться судити про себе самого”. Й. Гете.
„Гарні манери має той, хто найменшу кількість людей ставить у незручне становище”. Джонатан Свіфт.
„Помирися зі своїм суперником швидше, поки ти ще на шляху з ним”. Євангеліє від Матфея.  
„Намагайтеся бути хоча б трохи добрішими, і ви побачите, що будете не в змозі здійснити інший вчинок.” Конфуцій.
„Будьте строгими до себе та м’якими до інших. Так ви врятуєте себе від людської неприязні”.
Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю”.Григорій Сковорода.
„Не все те неправильне, що тобі незрозумiле”. Григорій Сковорода
„Яке призначення людини? Бути нею!” Станіслав Єжи Лєц.

 http://library-gs.at.ua/publ/novini/16_listopada_vsesvitnij_den_tolerantnosti/5-1-0-15








вторник, 14 ноября 2017 г.

День народження українського поета Андрія Малишка (1 (14) листопада 1912р.)




“БЛАГОСЛОВЕН БУДЬ, СВІТЕ МІЙ…”

Я просто мало жив. Я тільки віть                                                    .Людських шукань, врожаїв та політь,                                     .
Я тільки іскра ватри молодої,
Суремний крик у сніжному завої,
Клітина вибуху нових століть.

……………………………………..
Я просто мало жив…

А.Малишко

14 листопада виповнюється 105 років від дня народження видатного українського поета Андрія Малишка.
Всі знають його, зокрема, за текстами пісень: «Знову цвітуть каштани», «Пісня про Київ», «Пісня про рушник», «Вчителька».
Андрія Малишка називають "солов'їним серцем України" за його невмирущі пісні, що живуть у народі й сьогодні. У поезії складного XX століття залишився найпослідовнішим поетом-традиціоналістом, який попри всі модерні віяння, зберіг глибинну народнопоетичну основу української лірики, її яскраву образність, соковиту й колоритну мову. Тим - то його щирі й задушевні твори назавжди ввійдуть до золотого фонду нашої літератури як свідчення величі й краси мистецтва слова.


Пісенна душа Андрія Малишка


пятница, 3 ноября 2017 г.

                                          Душа народу бринить услові

         Із самого малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. Мова – безцінний скарб народу. В ній відбито його характер, психічний склад, історію, звичаї, побут. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любові до свого народу рідної мови.
      Калиновою, солов’їною назвали прекрасну українську мову поети. Це неповторна мова Шевченка і Франка, Лесі Українки і Коцюбинського, Тичини і Сосюри, Рильського і Малишка сучасних представників красного письменства.
       Українська мова – одна з найрозвиненіших у світі. Вона має величезний лексичний фонд, багату синоніміку. Ось узяти б слово лелека. Це не єдина назва птаха. Він і чорногуз, і бусол, і бузько, і гайстер. А яка різноманітність граматичних засобів, скільки зменшено – пестливих форм: вітер – вітерець, вітрець, вітрик, вітронько; збільшені – вітрище, вітровище, вітрюга, вітрюган, вітрисько; сильний вітер – вітровій.
      Окраса української мови – її милозвучність, яка створюється і чергуванням у – в, і – й на межі слів, і уникненням збігу більш ніж двох приголосних: радість, але радісний; щастя – щасливий, Запоріжжя – запорізький!
        У чудових народних піснях, сповнених задушевності, ліричності, на кожному кроці зустрічаємо слова з пестливими, зменшувальними суфіксами, що створює атмосферу доброзичливості, інтимності. Це перед усім особові імена: Марусенька, Романочко, Іванко та інші.
 Українська мова – це мова великого народу, великої культури, нашої історії. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово – це людина без роду і племені.
Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її, нашу мову...




                                    Знаменні дати листопада

¨        3.11 - 130 років від дня народження Самуїла Яковича Маршака (1887—1964), російського поета, драматурга, перекладача.
                      - 55 років від дня народження Ірен Віталіївни Роздобудько (1962), української журналістки, письменниці, сценаристки, поетеси.   
¨     9.11 - День української писемності та мови. День Преподобного Нестора літописця Печерського.
¨                  13.11 -  Всесвітній день доброти.
     14.11 - 110 років від дня народження Астрід Анни Емілії Ліндгрен (1907—2002), шведської письменниці-казкаря
¨                16.11 -  Міжнародний день толерантності.
¨                 17.11 - Міжнародний день студента.
¨                 20.11 -  Всесвітній день дитини.
            1959 – Генеральна Асамблея ООН проголосила «Декларацію прав дитини». - 1989 – Генеральна Асамблея ООН ухвалила «Конвенцію про права дитини».
¨                22.11 - День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.  Всеукраїнська акція 
«Засвіти свічку». Відзначається щорічно у четверту суботу листопада відповідно до Указу Президента № 1310/98 від 26.11.1998 р.
         26.11 -  120 років від дня народження (м. Єлисаветград) Олександра Олександровича Осмьоркіна (1892 - 1953), художника і педагога. У 1994р. в Кропивницькому відкрито художньо-меморіальний музей О. О. Осмьоркіна.
         29.11 - 215 років від дня народження Вільгельма Гауфа (1802—1827), німецького письменника-казкаря
         30.11 - 350 років від дня народження Джонатана Свіфта (1667—1745), англійського прозаїка
                                                                                            



понедельник, 16 октября 2017 г.

15 октября исполнилось 203 года со дня рождения М.Ю.Лермонтова

   

    В 1814 году  родился Михаил Лермонтов - великий поэт и прозаик, а также талантливый художник и драматург, произведения которого оказали огромное влияние на писателей 19-20 веков. Его творчество известно большим разнообразием тем и мотивов лирики. Поэт внес неоценимый вклад в формирование реалистического романа 19 века.


Занимательные факты из биографии Михаила Лермонтова:

- Первая подростковая любовь Лермонтова - девятилетняя девочка, встреченная им на Кавказе - оставила на нем отпечаток на всю жизнь и в немалой степени стала причиной его любви к Кавказу
- Лермонтов считал, что русский фольклор наполнен большей поэзией чем француская словесность, хотя его первым учителем был француз Capet, который старался, но не сумел, привить ему любовь к французской литературе и языку
- Лермонтов был полиглотом и овладел несколькими иностранными языками самостоятельно, он читал в оригинале писателей из Англии, Франции и Германии


ОСЕНЬ
Листья в поле пожелтели,
И кружатся и летят;
Лишь в бору поникши ели
Зелень мрачную хранят.
Под нависшею скалою
Уж не любит, меж цветов,
Пахарь отдыхать порою
От полуденных трудов.
Зверь отважный поневоле
Скрыться где-нибудь спешит.
Ночью месяц тускл и поле
Сквозь туман лишь серебрит.
Усянов В.П.- художник 
(https://www.facebook.com/semirisok?hc_ref=ARTsSnCus16W3TFVJEZm8nbFyzrMlbYf-Jc8pxt72arOnBiIEmdWK7qhp8_uzgSpLLk)