Искать в этом блоге

пятница, 25 ноября 2016 г.

Година – пам’яті до річниці Голодомору пройшла в бібліотеці для юнацтва

       

        25 листопада в бібліотеці для юнацтва Чугуївської ЦБС для учнів 6 класу (кл. керівник Нестеренко Г.С.) ЗОШ №4  ,пройшла година пам'яті  "Голодомор. Геноцид України" за участі наукового співробітника КЗ "Художньо - меморіальний музей І.Ю.Репіна"краєзнавчого відділу Юрченко Ганни Володимирівни. Ганна Володимирівна розповіла про жахливий голодомор 1932 - 1933 років на Україні та на Харківщині.Голодомор став національною катастрофою. В 1932 році щогодини помирала 1тис. чоловік, щодоби - 25 тис.Пік припав на весну 33-го. 11 тис. українських сіл опустіли. 

             Розповідь Ганни Володимирівни супроводжувалась мультимедійною презентацією " Голодомор 1932 - 1933 років - жахливий злам". Науковим співробітником була представлена школярам  виставка " Репресії 30-х - фундамент Радянського Союзу", з якої учні дізнались про перебіг, причини та наслідки голодомору на Харківщині.


            Чому так сталося? І досі ми напевно не знаємо всієї правди. Документів про цю трагедію в державних архівах збереглося небагато і хрестів на кладовищах з цією датою не знайти. 

четверг, 24 ноября 2016 г.

28 листопада - 135 років від Дня народження Стефана Цвейга1881-1942),австрійського письменника






Стефан Цвейг (нім. Stefan Zweig28 листопада 1881Відень — 22 лютого 1942Петрополіс поблизу Ріо-де-Жанейро) — австрійський письменник, критик, автор численних белетризованних біографій.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Стефан_Цвейг
Стефан Цвейг біографія

 Народився у Відні 28 листопада 1881 року в родині єврея-фабриканта, господаря текстильної мануфактури. Про дитячі та підліткові роки Цвейг не любив розповідати. Здобувши освіту в гімназії, Стефан в 1900 р. стає студентом Віденського університету, де на філологічному факультеті поглиблено вивчає германістику і романістику. Ще в студентську пору виходить його дебютний віршований збірник «Срібні струни». Свою книгу літератор відправив Рільке, під впливом творчої манери якого вона була написана, і наслідком цього вчинку стала їхня дружба, перервана тільки смертю другого. У ці ж роки почалася і літературно-критична діяльність: берлінські та віденські журнали друкували статті молодого Цвейга. Після закінчення університету та отримання докторського ступеня в 1904 р Цвейг опублікував збірку новел «Любов Еріки Евальд», а також віршовані переклади. 1905-1906 рр. — період активних подорожей. Почавши з Парижа і Лондона, він згодом з’їздив в Іспанію, Італію, потім його подорожі вийшли за межі континенту, він побував в Північній і Південній Америці, Індії, Індокитаї. Під час Першої світової війни Цвейг був службовцем архіву Міністерства оборони, мав доступ до документів і не без впливу доброго друга Р. Роллана перетворився в пацифіста, складав статті, п’єси, новели антивоєнної спрямованості. Самого Роллана він назвав «совістю Європи». У ці ж роки він створив ряд есе, головними героями яких були М. Пруст, Т. Манн, М. Горький та ін. Протягом 1917-1918 рр. Цвейг проживав в Швейцарії, а в повоєнні роки місцем його проживання став Зальцбург. У 20-30-і рр. Цвейг продовжує активно писати. Протягом 1920-1928 рр. виходять біографії відомих людей, об’єднані назвою «Будівельники світу» (Бальзак, Федір Достоєвський, Ніцше, Стендаль і ін). Паралельно С. Цвейг займався новелами, і твори саме цього жанру перетворили його в популярного письменника не тільки у себе в країні і на континенті, а й в усьому світі. Його новели були побудовані за власною моделю, що відрізняє творчу манеру Цвейга від інших творів цього жанру. Твори біографічного характеру також користувалися неабияким успіхом. Особливо це стосувалося написаних в 1934 р «Тріумфу і трагедії Еразма Роттердамського» і виданої в 1935 р. «Марії Стюарт». У жанрі роману письменник пробував сили лише двічі, оскільки розумів, що його покликанням є новели, а спроби написати масштабне полотно обертаються невдачею. З-під його пера вийшли тільки «Нетерпіння серця» і залишився незавершеним «Чад перетворення», який опублікували через чотири десятки років після смерті автора. Останній період життя Цвейга пов’язаний з постійною зміною місця проживання. Будучи євреєм, він не міг залишатися жити в Австрії після того, як до влади прийшли фашисти. У 1935 р письменник переїжджає в Лондон, але і в столиці Великобританії не відчуває себе в цілковитій безпеці, тому залишає континент і в 1940 р. опиняється в Латинській Америці. У 1941 р. він тимчасово переїхав до США, проте потім повернувся до Бразилії, де влаштувався в невеликому місті Петрополіс. Літературна діяльність триває, Цвейг друкує літературну критику, есе, збірник промов, спогади, художні твори, проте його душевний стан дуже далекий від спокою. В уяві він малював картину перемоги гітлерівських військ і загибель Європи, і це приводило письменника у відчай, він занурився в найсильнішу депресію. Перебуваючи в іншій частині світу, він не мав можливості спілкуватися з друзями, відчував гостре почуття самотності, хоча жив в Петрополісі з дружиною. 22 лютого 1942 р. Цвейг і його дружина прийняли величезну дозу снодійного і добровільно пішли з життя.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/stefan-tsveyg-biografiya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

четверг, 17 ноября 2016 г.

Толерантність врятує світ

До Міжнародного дня толерантності, який відзначався 16 листопада, бібліотека для юнацтва Чугуївської ЦБС  провели   в  бібліотеці НВК №6 годину толерантності: « Толерантніст врятує світ» для учнів 7- Б класу (кл.керівник Шоміна М.В). 
Захід проводила завідуюча бібліотекою для юнацтва Петрова Л.О. та завідуюча бібліотекою НВК №6 Слюніна Л.Ф.  : «16 листопада в усьому світі відзначається Міжнародний день толерантності. Його запровадили у 1995 за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості, в якій йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольофру шкіри. Поняття «толерантність» є синонімом слова «терпимість», саме так воно звучить латиною. Толерантність людей є найважливішою умовою миру і злагоди в сім’ї, колективі та суспільстві».



среда, 9 ноября 2016 г.

9 жовтня українці відзначають день української писемності і мови

Сьогодні свято української мови – одного з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.

Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.
Сучасний світ знає, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни. Українська пісня, українське слово у вирішальний час новітньої історії зближували донеччанина й галичанина, студента й пенсіонера.
Українська держава повинна гарантувати своїй національній мові всебічну підтримку, зробити якнайбільше для того, щоб її престиж в нашому суспільстві зростав, вона міцніла й розвивалася разом із іншими мовами нашої вільної, багатонаціональної країни.
Вітаю вас, дорогі громадяни, з Днем української писемності та мови. Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом. Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я України.https://ukr.media/culture/281063/