Новий рік з бібліотекою!

               Напередодні Нового 2017 року відбулося чергове підсумкове засідання літературного клубу "Літературне сяйво"в бібліотеці для юнацтва Чугуївської ЦБС. Клуб об'єднує любителів поезії різного віку і професій. Основне його завдання - можливість спілкування, а також ,популяризація творчості місцевих письменників та поетів, допомога їм у розвитку творчих здібностей.
             Засідання клубу відбуваються за різними формами : бесіди, години цікавих повідомлень,години гумору, і просто, літературні посиденьки.
            Незабутнью стала зустріч членів клубу 24 грудня, напередодні Нового Року!  Здивувала і надихнула на творчість презентація новорічних інсталяцій в бібліотеці ( дякуємо нашій колезі Ясногородській Т.Л. ), наші члени клубу залюбки прослухали новорічну поезію місцевих авторів, ділилися спогадами про свої святкування новорічних свят, співали новорічні пісні і просто пісні, піднімали святковий настрій! Ми дуже вдячні нашим активістам клубу Блащук Т.І., Кузнецову В,В., Тарасенко А.М.
На завершення , обговорили роботу клубу на 2017 рік, врахували всі пропозиції і побажання членів клубу.
Фотозвіт:

19 грудня - День святого Миколая

Дев'ятнадцятого грудня - день святого Миколая. Св. Миколай також відомий під іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас.

Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.

В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки. 

Народні традиції на Миколая

Колись господарі у цей день варили пиво, скликали гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні в "козирки" і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села - "бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!"

На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.

На Поділлі хто першим прийде зранку до хати, той буде першим "полазником". "Полазами" вважаються чотири дні в році: Введення, Миколая, Анни і Різдво або Новий рік - четвертий і останній "полаз". В ці дні також першим перейти подвір'я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: "Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!"

На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».

Св. Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та лучників.

В народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Вихоячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого чудотворця. 

Народні прикмети: 

• Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
• У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
• Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.
• Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
• Морозяний день - на уроду хліба й городини.
• З цього дня підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу навалить гору".
• Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).
• "Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого"  http://traditions.in.ua/sviatkovyi-kalendar/zymovyi-tsykl/265-19
• 
  

Збережемо пам’ять про подвиг

14 грудня в Україні традиційно відзначають День вшанування ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

 – людей, які ціною свого життя і здоров’я змогли подолати страшну трагедію ХХ століття, що сталася 26 квітня 1986 року.

       Саме 14 грудня було офіційно повідомлено про завершення будівництва саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Цей день вони називають своїм професійним святом, хоча жоден з них не здобував такої професії. Всьому прийшлося навчатися на місці, одночасно жертвуючи здоров’ям, а то й своїм життям, рятуючи життя інших. Вони визначили своїм святом день, який став першою перемогою у приборкуванні мирного атому – це день побудови саркофагу над зруйнованим реактором.

       Серед усіх трагедій, яке пережило людство, Чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я, психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдає шкоди здоров’ю мільйонів українців.

       Чорнобильська катастрофа є болем і проблемою всієї громадськості. І тепер не лише в квітневий день 26 числа, а й 14 грудня вже стало доброю традицією вшановувати пам’ять тих, хто пожертвував своїм життям, захищаючи нас від атомного лиха, а також висловити щирі слова подяки  ліквідаторам за мужність і героїзм.

       На жаль, багато хто з ліквідаторів вже давно покинув це земне життя. Схилімо голови в глибокій жалобі і запалімо свічі спомину, пом’янімо усіх, хто відійшов у вічність внаслідок Чорнобильської біди.

        Пам’ять… Саме вона є рушієм еволюційного поступу в майбутнє, оберегом найвищих загальнолюдських цінностей. І якщо весь народ пам’ятатиме свою історію, він заслуговує на повагу, він вартий того, щоб дивитися у майбутнє. Ми, українці, повинні пам’ятати і шанувати героїв, завдяки яким сьогодні живемо. Велика Вам подяка і низький доземний уклін! Нехай будуть вдячні та уважні до Вас люди щодня, щохвилини, завжди!    http://ostrozkarda.gov.ua/2-2/14-hrudnya-v-ukrajini-tradytsijno-vidznachayut-den-vshanuvannya-likvidatoriv-naslidkiv-avariji-na-chornobylskij-aes/

Видатний французький романіст

195 років від Дня народження Гюстава Флобера

Гюстав Флобер — відомий французький письменник-романіст, один з творців жанру сучасного роману. Був уродженцем міста Руана, де з’явився на світ 12 грудня 1821.

 Його батько був відомим лікарем, мати — представницею старовинного норманського роду. Протягом 1823-1840 рр. Гюстав був учнем міського Королівського коледжу. Успіхами в навчанні він не відзначався, проте вже в ті роки проявилося його величезна любов до літератури і потяг до історії. У 1840 р. Флобер стає студентом юридичного факультету паризької Сорбонни. У 1743 р у нього діагностують захворювання нервової системи, що нагадує епілепсію і яке вимагало зниження рухової активності. Недуга змусила його в 1844 р припинити навчання в університеті. Коли в 1846 р помер його батько, Гюстав переїхав в маєток Круассе (знаходився біля Руана ) до матері, і вся його подальша біографія була пов’язана з цим місцем. Флобер вів замкнутий спосіб життя і виїжджав звідси порівняно надовго всього лише двічі за життя, і в обох випадках його супутником був Максим Дюка, кращий друг. Батьківський спадок дозволяв їм з матір’ю не думати про хліб насущний, Флобер міг повністю віддатися літературній праці. Перші його повісті — «Мемуари божевільного» (1838), «Ноябрь» (1842) — були складені в дусі французького романтизму, але вже в першій редакції роману «Виховання почуттів» (1843 -1845, залишилася неопублікованою) помітний перехід на реалістичні позиції. У 1848-1851 рр., період після поразки революції, Флобер з ідейних міркувань не брав участі в суспільному житті, Паризька Комуна не була ним зрозуміла і прийнята. Він жив в зовсім іншому світі, дотримуючись концепції відособленості і елітарності літератури. У 1856 р побачив світ твір, що став шедевром світової літератури і новим етапом у розвитку сучасного роману, — «Пані Боварі. Провінційні звичаї ». Роман з’явився на сторінках журналу «Ревю де Парі» з редакторським купюрами, тим не менш, навіть це не врятувало від обвинувачення книги в аморальності і притягнення її автора суду. Після винесення виправдувального вироку роман був випущений повністю в 1857 р. у вигляді окремого видання. У 1858 Флобер почав поїздку в Туніс і Алжир, де збирав фактичний матеріал для другого роману — «Саламбо» (опублікований в 1862 р). У 1863 вийшов третій роман — «Виховання почуттів», в 1874 р побачила світ «Спокуса святого Антонія», драматична поема в прозі філософського змісту. Вінцем творчої біографії Флобера стали опубліковані в 1877 р. «Три повісті» і залишився недописаним роман «Бувар і Пекюше». Останній десяток років Флобера виявився нещасливим: хвороба позбавляла його сил і оптимізму, маєток було окуповано під час франко-пруської війни чужої армією, померла його мати і добрий друг Буйє, перервалася дружба з Максимом Дюканом. Нарешті, він відчував матеріальні труднощі, тому що більшу частину майна пожертвував менш забезпеченим родичам, а видання книг не приносило великих грошей: критики не шанували його твори. Однак повністю самотній Флобер не був, він дружив з Жорж Санд, був наставником Гі де Мопассана, ним опікувалася племінниця. Організм письменника був сильно виснажений, і він помер 8 травня 1880 р. від інсульту. Творчість Флобера справила значний вплив не тільки на національну, але і світову літературу. Крім того, завдяки його наставництву в літературу прийшов цілий ряд обдарованих літераторів

Джерело: http://dovidka.biz.ua/gyustav-flober-biografiya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Бібліотека – зв'язок із рідними та друзями

У вересні 2016 року Чугуївська центральна бібліотека, приймала участь в «Програмі мінігрантової підтримки ініціатив тимчасово переміщених осіб», та отримала перемогу в конкурсі на кращий соціальний проект з темою «Бібліотека – зв'язок із рідними та друзями». Організатором даного конкурсу є громадська організація «Станція Харків», що фінансується Агенством ООН у справах біженців. В рамках проекту центральна бібліотека отримала 2 сучасних ноутбуки для освіти та професійного розвитку внутрішньо переміщених осіб та мешканців міста, а також м’які меблі від партнера проекту для облаштування зони очікування та відпочинку. У бібліотеці була облаштована окрема кімната із  сучасним простором та комфортними умовами для надання безоплатної, своєчасної та якісної допомоги ВП особам.

Реалізація даного проекту матиме тривалий соціальний та психологічний ефект для ВП осіб, а також сприятиме адаптації та стимулюванню з пошуку роботи, мирній взаємодії між переселенцями й жителями м. Чугуїв.

Зупинимо насильство разом

1 грудня 2016 року фестиваль документального кіно про права людини Doсudays UA , Кіноклуб  якого діє при бібліотеці для юнацтва Чугуївської ЦБС , в рамках Всеукраїнської акції "16 днів проти насильства", завітав до Чугуївського НВК №6  до 9 -   классників (кл.керівник Крижановська Ірина Володимирівна).

                          Юним глядачам  було представлено фільм швейцарських режисерів Франчески Скалісі і Марка Олекси «Моріом», що розповідає про факт насильства над молодою дівчиною, що стався минулого року в Бангладеш. 

                 До школярів завітали регіональний координатор Мандрівного фестивалю в Харківській області Юрій Чумак та  завідуюча бібліотеки для юнацтва Любов Петрова…

        Історія бангладежскої красуні Моріом викликала обурення глядачів через порушення прав людини в цій країні.Учні зрозуміли,що будь - які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі , є порушенням прав людини.