Искать в этом блоге

четверг, 21 декабря 2017 г.

 "Пізнай свій край..., себе, свій рід, свій нарід,
 свою землю - і ти побачиш свій шлях у житті..."
Григорій Сковорода.

 



    21 грудня   в бібліотеці для юнацтва Чугуївської ЦБС для учнів   9 - А класу (кл. керівник  Кореневська Г.М. )  НВК № 6 , пройшла лекція- дискусія                 "  Господарі Пєнат " , яку провела для школярів   екскурсовод   Художньо - меморіального музею І.Ю.Репіна   Єрмошенко Галина Олександрівна. Учні подивились  мультимедійну презентацію ,  дізнались багато нового  про  життя і творчість  видатного земляка .  Галина Олександрівна  зацікавила  школярів своєю розповіддю  з перших хвилин .  Ми дуже вдячні  Галині Олександрівні і чекаємо на подальше співробітництво.




четверг, 14 декабря 2017 г.




Факти про Чорнобильську аварію та про тих, хто віддав життя під час ліквідації її наслідків 
День ліквідатора аварії на ЧАЕС в Україні щорічно відзначається 14 грудня. Ця пам'ятна дата була встановлена ​​в 2006 році на честь 20-ї річниці закінчення будівництва саркофага на Чорнобильській атомній станції. Число пожежників, військових, і просто добровольців, які брали участь в ліквідації наслідків аварії, становить понад півмільйона осіб, їх називають "тими, хто врятував світ". У День пам'яті ліквідаторів ЧАЕС, Styler зібрав 9 фактів про страшну трагедію 1986 року та її наслідки. 
Масштаб аварії Вибух на Чорнобильській атомній станції 26 квітня 1986 року призвів до жахливих наслідків. Внаслідок викиду в атмосферу радіоактивних речовин, зараженню піддалися близько 200 тис.кв. км земель, 70% з яких - території України, Білорусі та Росії. Київська та Житомирська області України, Гомельська облась Білорусі та Брянська область Росії найбільш постраждали від забруднення. Радіоактивна хмара досягла і більш віддалених від місця катастрофи регіонів, зокрема, радіоактивні дощі пройшли в арктичних регіонах Радянського союзу, Швеції, Фінляндії, Норвегії. Цезій-137 був знайдений в м'ясі оленів і рослинах лишайника. Викид радіоактивних речовин після аварії на ЧАЕС становив до 50 млн. Кюрі, що в сотні разів перевищує показники радіації після бомбардування Хіросіми в 1945 році. Причини трагедії достовірно не відомі досі Незважаючи на масу проведених розслідувань, єдиної причини виникнення аварії на атомній станції в Чорнобилі до цих пір не існує. Фото: 4-й енергоблок ЧАЕС до накриття новим саркофагом (facebook.com/chernobyltour) У день трагедії на ЧАЕС, 26 квітня 1986 року, 4-й енергоблок був зупинений для планово-попереджувального ремонту і проведення випробувань режиму вибігу ротора турбогенератора. Експеримент почався в 1:23, через кілька секунд стався стався різкий стрибок потужності і вибух, внаслідок якого реактор енергоблоку був повністю зруйнований. Керівництво СРСР всю відповідальність за те, що сталося, поклало на персонал і керівництво станції. Серед найбільш ймовірних причин Міжнародна консультативна група з ядерної безпеки INSAG (створена МАГАТЕ) в своєму звіті вказала небезпечні особливості конструкції реактора, недотримання правил експлуатації, низьку кваліфікацію персоналу станції і помилки операторів під час проведення випробувань. Перші жертви і ліквідатори День трагедії на ЧАЕС змінив долі тисяч людей і забрав велику кількість життів. Першими жервами стали працівники станцiї, які були присутні під час випробувань четвертого енергоблоку вночі 26 квітня 1986 року. Оператор головних циркуляційних насосів Валерій Ходемчук загинув безпосередньо під час вибуху. Його тіло завалило уламками барабан-сепараторів. Вранці від травм хребта і опіків у лікарні помер пуско-наладчик Володимир Шашенок. Променева хвороба була виявлена ​​у 134 співробітників ЧАЕС, 28 з яких померли через кілька місяців після аварії. Фото: Вид на ЧАЕС (facebook.com/chernobyltour) Сигнал про спалах надійшов на пульт охоронної військової частини №2 вже о 1:24, на місце аварії відразу ж виїхав караул на чолі з лейтенантом В.П. Правиком, також виїхала бригада пожежників з Прип'яті під керівництвом В.М. Кибенка. Під час ліквідації загоряння ще не був відомий достовірний рівень радіації, тому із засобів захисту у пожежних були тільки рукавиці, каски, брезентові роби і протигази, які вони практично відразу ж зняли через високу температуру. Бригадам військової частини, прип'ятським та київським пожежникам, які прибули в якості підкріплення, вдалося не допустити подальшого поширення вогню на інші енергоблоки. Керував операцією 23-річний лейтенант В.П. Правик. Через високу дозу опромінення пожежний помер в московській лікарні 11 травня 1986 року, йому було присвоєно звання Героя СРСР, а в 1996 році посмертно президентом України присуджена зірка "За мужність". Також звання Героя і зірка "За мужність" були посмертно присудженi лейтенанту В.Н. Кібенку. Всього в ліквідації аварії на ЧАЕС було задіяно близько 600 тис. осiб з усього СРСР. Місто-привид Прип'ять До моменту аварії Прип'ять була одним з наймолодших міст Союзу. Середній вік жителів становив 27 років, літніх людей практично не було. У місто "мирного атома" з'їжджалися інженери і вчені зі своїми сім'ями. Для них будувалися будинки, різні об'єкти інфраструктури з сучасною архітектурою, на травневі свята 1986 року мав відкритися міський парк розваг, але цьому не судилося статися. Багато жителів Прип'яті стали очевидцями вибуху на ЧАЕС, спостерігаючи його зі своїх вікон. Однак про аварію городянам повідомили не відразу. Весь день 26 квітня люди ходили по вулицях і дихали вже зараженим повітрям. Евакуація почалася тільки 27 квітня. Людям заборонялося брати з собою речі, іграшки, домашніх тварин. Щоб не допустити паніки, прип'ятчанам сказали, що через 3 дня вони зможуть повернутися в свої будинки. Фото: Парк атракціонів в Прип'яті (pixabay.com/1681551) Протягом перших днів вивезли жителів 10-кілометрової зони, потім евакуювали людей з території 30 км від місця аварії. Близько 300 осіб повернулося в Зону відчуження через місяць, але протягом майже 20 років до них не пускали родичів. Будинки Прип'яті залишалися в недоторканому стані 10 років після аварії. Місто обнесли сигналізацією, також була встановлена охорона перших поверхів будівель. До 1997 року в Прип'яті була електрика і гаряча вода. З 2000-го життя міста завмерло і почалися мародерства. Відео: Місто-привид Прип'ять (YouTube / ТСН) Найбільш забруднені місця Зони відчуження Рівень радіації в приміщенні колишньої санітарної частини № 126 м Прип'ять зашкалює і зараз. Причиною цього стали перші постраждалі від наслідків авраріі. Ознаки променевої хвороби почали проявлятися у ліквідаторів вже через годину після початку робіт з гасіння пожежі на атомній станції. Чоловіків спочатку відправляли в прип'ятську медсанчастину-126, а потім в радіологічну лікарню Москви. Одяг ліквідаторів, що надходили до лікарні з місця вибуху, відразу ж переносили в підвал міської санітарної частини. До сих пір це місце вважається одним з найбільш забруднених в Зоні відчуження. Відео: Підвал пожежної частини Прип'яті (YouTube / Nikolay Onishchenko) Ще одним місцем, де цифри на дозиметрі можуть перевищувати норму в тисячу разів, є могильник радіоактивних відходів "Піщане плато". Він знаходиться в 4-х кілометрах від атомної станції. На його місці планувалося побудувати 6-й мікрорайон Прип'яті, але після аварії тут з'явилося 82 поховання радіаційних речовин. Сосновий ліс навколо Чорнобильської АЕС після аварії назвали "рудим". Дерева взяли величезну дозу радіоактивного пилу (опромінення становило до 2000 Рентген), забарвилися в бурий колір і світилися в нічний час. Під час робіт з дезактивації ліс був похований. Фахівці вважають, що до теперішнього часу природа вже практично відновилася в цьому місці, проте  ще є ділянки, де рівень радіації зашкалює. Фото: Радіоактивний ліс навколо ЧАЕС (freeimages.com/Aerosvit) Інформування про аварію і пам'ятні дати Інформація про аварію на ЧАЕС з'явилася в ЗМІ тільки через кілька днів. У короткому повідомленні говорилося про те, що пошкоджений один з атомних реакторів на Чорнобильській АЕС, створена комісія з розслідування, надається допомога потерпілим. Про небезпеку радіоактивного забруднення і заходи захисту від радіації не було сказано ні слова. Тисячі людей вийшли на травневі демонстрації в Києві та інших містах, над якими вже зависла радіоактивна хмара. Згодом, відповідальні особи виправдовували таку бездіяльність необхідністю не нагнітати паніку. Тільки через 2 тижні, 14 травня 1986 року, докладно про аварію жителям СРСР розповів в своєму зверненні М.С. Горбачов. Відео: Звернення Горбачова (YouTube/Олег Семёркин) Довгий час пам'ятних дат, присвячених героям, які пожертвували своїм життям для ліквідації страшної аварії, не існувало. Тільки в 2003 році на саміті країн СНД Леонід Кучма запропонував щорічно відзначати 26 квітня Всесвітній День пам'яті жертв ЧАЕС, а також інших радіаційних аварій і катастроф, дана пропозиція була підтримана. Крім цього, через 3 роки в Україні встановлено ще одну дату - День ліквідатора аварії на ЧАЕС (14 грудня). Наслідки для здоров'я Вплив радіації на організм людини призводить до загибелі клітин, розвитку онкологічних захворювань і генних мутацій. Відомий факт, що вагітним жінкам з Прип'яті та заражених зон, рекомендували робити аборт, через ризик народження дітей з дефектами розвитку. У фільмі "Лазуровий пил", присвяченому трагедії на ЧАЕС, свою історію розповідає жінка, яка багато чим ризикуючи відмовилася від аборту і народила дитину. Відео: Фільм "Лазуровий пил" зі свідченнями очевидців аварії (YouTube / Канал Україна) За даними Greenpeace, ​​Чорнобильська трагедія стала причиною смерті 90 тис. осіб по всьому світу від онкологічних захворювань. Відродження життя в Чорнобилі Чрнобильская зона перетворилася в мекку для туристів-екстремалів з різних країн. Великою популярністю користуються екскурсії Прип'яттю, зустрічі з людьми, які повернулися до своїх домівок після аварії і продовжують жити "самоселами". Експерти стверджують, що природа в Зоні відчуження відновлюється, тут можна зустріти таких тварин як вовки, орли, кабани, лосі, олені. Однак, говорити про те, що перебувати людині тут цілком безпечно, ще рано. В даний час також активно обговорюється питання використання чорнобильської території для будівництва сонячних і вітряних електростанцій. Фото:
 Роботи з установки нового саркофага (pixabay.com/ukaspawek) Новий саркофаг Термін служби саркофага, зведеного над 4-м енергоблоком в 1986 році, становив 30 років. Тому, в 2012 році було розпочато реалізацію проекту "Укриття". Протягом 4-х років проводилися будівельні роботи зі зведення нового 110 метрового купола. Напередодні Дня пам'яті ліквідаторів аварії ЧАЕС, 29 листопада 2016 року, рухома конструкція, довжиною 165 метрів і вагою понад 36 тис. тонн накрила четвертий блок Чорнобильської АЕС. Відео: Проект "Укриття" через рік після установки саркофага (YouTube/Chernobyl NPP) Довжина саркофага порівнянна з довжиною 1,5 футбольного поля і він вище, ніж Лондонських Біг-Бен. Термін експлуатації укриття - 100 років, воно може витримати землетрус потужністю 6 балів і смерч 3-го класу.
Повний текст читайте тут: https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/den-likvidatora-avarii-chaes-istoriya-chernobylskoy-1481548371.html

среда, 13 декабря 2017 г.

                     Ювіляри грудня 2017 року.

  220-років від дня народження (13 грудня) Генріха Гейне, німецького поета, публіциста, журналіста, майстра ліричної та політичної лірики. 


 100-років  від дня напрдження (16 грудня) сера Артура Чарлза Кларка, англійського письменника - фантаста, футуролога, винахідника. 

 100-років  від дня народження (21 грудня) Генріха Теодора Белля, німецького письменника, лауреата Нобелівської премії (1972р.). 


90 років від дня народження (25 грудня) Олеся Павловича Бердника, українського письменника-фантаста та поета, сценариста, актора, громадського і політичного діяча.




вторник, 5 декабря 2017 г.


Сьогодні ,3 грудня, минає 295 років з дня народження філософа, просвітителя і поета Григорія Сковороди.
(Григо́рій Са́вич Сковорода́ (22 листопада (3 грудня1722, Чорнухи, Лубенський полк — 29 жовтня (9 листопада) 1794, Іванівка, Харківщина) — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.
Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років вів життя мандрівного філософа. У філософських діалогах і трактатах біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Сенс людського існування — подвиг самопізнання.)Вікіпедія.
Він народився 3 грудня 1722 року на Полтавщині у небагатій козацькій родині. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років вів життя мандрівного філософа. У філософських діалогах і трактатах біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Сенс людського існування — подвиг самопізнання.


"Він залишив по собі вічну і добру пам'ять як навчитель життя; він і словом, і прикладом навчав людей любити передусім Бога, вчитися, аби пізнати істину, приборкувати свої почуття, очищати душу від дурних бажань, задовольнятися найменшим і бачити своє щастя у виконанні заповідей любові". (Софія Русова).

Согласно его завещанию, на надгробии философа сделали надпись: «Мир ловил меня, но не поймал». - Читайте подробнее на FB.ru: http://fb.ru/article/253114/skovoroda-grigoriy-savvich-filosofiya-tsitatyi-biografiya-grigoriya-skovorodyi#image1304151

четверг, 30 ноября 2017 г.

29 листопада 1778 року на Харківщині народився Григорій Квітка-Основ'яненко





         29 листопада 1778 року на Харківщині народився Григорій Квітка-Основ'яненко - засновник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Прозаїк-новатор Григорій Квітка-Основ'яненко своїми сентиментально-реалістичними творами заявив про народ, до якого був щиро прихильний, і серед нього знаходив, за його ж словами, героїнь у квітках і запасках. Письменник створив цілу галерею національно колоритних персонажів українців і українок, утвердив цінність людини незалежно від її соціального походження, поставив слово на боротьбу із соціальним мороком.
      Найкращі твори Квітки-Основ'яненка одними з перших представляли українську літературу європейським читачам. За його творами знято фільми : "Сватання на Гончарівці", "Шельменко-денщик", а за мотивами повісті "Конотопська відьма" - кінокартину "Відьма".

Цікаве про Квітку-Основ'яненка.

       Як згадують сучасники літератора, Квітка-Основ'яненко був людиною цікавою, приємною у спілкуванні. На життєвому шляху великого українця траплялися різні, часом навіть комічні випадки:

  • перші твори Квітка-Основ'яненко написав російською мовою у 1816 році. Поезія і оповідання Квітки-Основ'яненка опубліковані на сторінках “Українського вісника”, співредактором якого був сам письменник, а також у виданні “Вісник Європи”. Проби пера бажаного схвалення критиків не отримали. Літературознавці того часу назвали твори Квітки-Основ'яненко “не надто досконалими”;


  • допомогла відкритися всім граням таланту Григорія Квітки-Основ'яненка тільки українська мова. На початку 30 років 19 століття він почав писати рідною мовою. Сучасники письменника відзначають, що важливе значення в розвитку письменницького таланту має особистість дружини Квітки-Основ'яненка. На думку знайомих письменника, завдяки Ганні Григорівні знаменитому харків'янину вдалося стати літератором. Дружина була для Квітки-Основ'яненка перший вдячним читачем і дуже суворим критиком. Працювала вона класною дамою в харківському Інституті шляхетних дівчат. За наполяганням дружини письменник після першої невдалої спроби і розгромною реакції критиків зважився ще раз написати;
  • твори Квітки-Основ'яненка настільки гуманні, в них міститься надмірне співчуття до людей, що навіть Іван Франко називав його одним з письменників, який увійшов до числа перших авторів “людської повісті”;


  • читачам драматургічні твори Квітки-Основ'яненка більше припали до смаку, ніж проза. Його п'єси “Шельменко-денщик” і “Сватання на Гончарівці” досі не сходять зі сцен українських та зарубіжних театрів, незмінно користуються популярністю;


  • церемонія поховання Квітка-Основ'яненко зібрала майже все місто, харків'яни бажали провести його в останню путь. Поховали Квітку-Основ'яненка на Холодногірському цвинтарі, але у 1930-х роках церкву на місці поховання знесли, звільнивши землю під будівництво стадіону “Трудові резерви”. Надгробок було перенесено до Покровського собору, а через деякий час - на 2-ге міське кладовище. Зараз вже навряд чи можна з упевненістю сказати, чий прах покоїться під надгробком з ім'ям знаменитого літератора;


  • відомою зі слів драматурга є історія його роду. У 1604 році в Київ невідомо звідки прийшов старий дід з онуком-сиріткою на ім'я Григорій. Через деякий час дідуся не стало, а Григорій в Києві прижився. Хлопець був дуже красивим і добрим за характером, тому й почали його називати Квіточка, коли виріс - просто Квітка.

  • Гарний хлопець привернув увагу дочки київського воєводи, дівчина парубкові також сподобалася. Після таємного вінчання молодята підмовляють невелику групу козаків, разом вони здійснюють втечу на вільні, мало освоєні на той час землі Лівобережжя. На березі річки Уди втікачі заснували поселення, яке потім розрослося до Харкова, який в наші часи часто називають Першою столицею України. Праправнука засновника хутора Основа сучасні українці знають, як Григорія Квітку-Основ'яненка. Цю розповідь виклав в одному зі своїх творів сам письменник, історичні факти красиву історію не підтверджують.


    пятница, 17 ноября 2017 г.

    16 листопада - Всесвітній день толерантності

                                                      Майбутнє людства - в єдності

                     У перекладі з латинської «tolerance» означає «терпіння».
            Це слово в медицині позначає здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. У суспільстві толерантність означає терпимість до інших думок, поглядів, традицій.
           Життя суспільства, як і життя окремої людини, ґрунтується на впливі ідей, поглядів, теорій. За часи історії людства їх промайнуло чимало. Вони оволодівали розумом людей на більший чи менший термін. Деякі з них закликали до барикад, призводили до війн.
           Вчені не дійшли єдиної думки щодо виникнення в світовій культурі терміну толерантність. Дехто пов'язує його появу з підписанням Нантського едикту, коли протестанти і католики знайшли компроміс між своїми конфесіями. Цій події передувала одна з найкривавіших ночей у світовій історії - Варфоломієва.
           Як бачимо, проблема толерантності вперше виникла у західній цивілізації саме на релігійному рівні, а релігійна толерантність поклала початок усім іншим свободам, що мають місце у демократичному суспільстві.
           З розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, всі люди в якому – сусіди.
           А для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності. Ще у ХVIII ст. французький філософ-просвітитель Франсуа-Марі Вольтер сказав свою знамениту фразу: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя».
            Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин.
            Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:
    бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
    навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
    цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
    зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.
    Вислови знаменитих людей про толерантність
    „Ніхто не може судити про інших, поки не навчиться судити про себе самого”. Й. Гете.
    „Гарні манери має той, хто найменшу кількість людей ставить у незручне становище”. Джонатан Свіфт.
    „Помирися зі своїм суперником швидше, поки ти ще на шляху з ним”. Євангеліє від Матфея.  
    „Намагайтеся бути хоча б трохи добрішими, і ви побачите, що будете не в змозі здійснити інший вчинок.” Конфуцій.
    „Будьте строгими до себе та м’якими до інших. Так ви врятуєте себе від людської неприязні”.
    Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю”.Григорій Сковорода.
    „Не все те неправильне, що тобі незрозумiле”. Григорій Сковорода
    „Яке призначення людини? Бути нею!” Станіслав Єжи Лєц.

     http://library-gs.at.ua/publ/novini/16_listopada_vsesvitnij_den_tolerantnosti/5-1-0-15








    вторник, 14 ноября 2017 г.

    День народження українського поета Андрія Малишка (1 (14) листопада 1912р.)




    “БЛАГОСЛОВЕН БУДЬ, СВІТЕ МІЙ…”

    Я просто мало жив. Я тільки віть                                                    .Людських шукань, врожаїв та політь,                                     .
    Я тільки іскра ватри молодої,
    Суремний крик у сніжному завої,
    Клітина вибуху нових століть.

    ……………………………………..
    Я просто мало жив…

    А.Малишко

    14 листопада виповнюється 105 років від дня народження видатного українського поета Андрія Малишка.
    Всі знають його, зокрема, за текстами пісень: «Знову цвітуть каштани», «Пісня про Київ», «Пісня про рушник», «Вчителька».
    Андрія Малишка називають "солов'їним серцем України" за його невмирущі пісні, що живуть у народі й сьогодні. У поезії складного XX століття залишився найпослідовнішим поетом-традиціоналістом, який попри всі модерні віяння, зберіг глибинну народнопоетичну основу української лірики, її яскраву образність, соковиту й колоритну мову. Тим - то його щирі й задушевні твори назавжди ввійдуть до золотого фонду нашої літератури як свідчення величі й краси мистецтва слова.


    Пісенна душа Андрія Малишка


    пятница, 3 ноября 2017 г.

                                              Душа народу бринить услові

             Із самого малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. Мова – безцінний скарб народу. В ній відбито його характер, психічний склад, історію, звичаї, побут. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любові до свого народу рідної мови.
          Калиновою, солов’їною назвали прекрасну українську мову поети. Це неповторна мова Шевченка і Франка, Лесі Українки і Коцюбинського, Тичини і Сосюри, Рильського і Малишка сучасних представників красного письменства.
           Українська мова – одна з найрозвиненіших у світі. Вона має величезний лексичний фонд, багату синоніміку. Ось узяти б слово лелека. Це не єдина назва птаха. Він і чорногуз, і бусол, і бузько, і гайстер. А яка різноманітність граматичних засобів, скільки зменшено – пестливих форм: вітер – вітерець, вітрець, вітрик, вітронько; збільшені – вітрище, вітровище, вітрюга, вітрюган, вітрисько; сильний вітер – вітровій.
          Окраса української мови – її милозвучність, яка створюється і чергуванням у – в, і – й на межі слів, і уникненням збігу більш ніж двох приголосних: радість, але радісний; щастя – щасливий, Запоріжжя – запорізький!
            У чудових народних піснях, сповнених задушевності, ліричності, на кожному кроці зустрічаємо слова з пестливими, зменшувальними суфіксами, що створює атмосферу доброзичливості, інтимності. Це перед усім особові імена: Марусенька, Романочко, Іванко та інші.
     Українська мова – це мова великого народу, великої культури, нашої історії. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово – це людина без роду і племені.
    Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її, нашу мову...




                                        Знаменні дати листопада

    ¨        3.11 - 130 років від дня народження Самуїла Яковича Маршака (1887—1964), російського поета, драматурга, перекладача.
                          - 55 років від дня народження Ірен Віталіївни Роздобудько (1962), української журналістки, письменниці, сценаристки, поетеси.   
    ¨     9.11 - День української писемності та мови. День Преподобного Нестора літописця Печерського.
    ¨                  13.11 -  Всесвітній день доброти.
         14.11 - 110 років від дня народження Астрід Анни Емілії Ліндгрен (1907—2002), шведської письменниці-казкаря
    ¨                16.11 -  Міжнародний день толерантності.
    ¨                 17.11 - Міжнародний день студента.
    ¨                 20.11 -  Всесвітній день дитини.
                1959 – Генеральна Асамблея ООН проголосила «Декларацію прав дитини». - 1989 – Генеральна Асамблея ООН ухвалила «Конвенцію про права дитини».
    ¨                22.11 - День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.  Всеукраїнська акція 
    «Засвіти свічку». Відзначається щорічно у четверту суботу листопада відповідно до Указу Президента № 1310/98 від 26.11.1998 р.
             26.11 -  120 років від дня народження (м. Єлисаветград) Олександра Олександровича Осмьоркіна (1892 - 1953), художника і педагога. У 1994р. в Кропивницькому відкрито художньо-меморіальний музей О. О. Осмьоркіна.
             29.11 - 215 років від дня народження Вільгельма Гауфа (1802—1827), німецького письменника-казкаря
             30.11 - 350 років від дня народження Джонатана Свіфта (1667—1745), англійського прозаїка