Знаменательные и памятные даты писателей НОЯБРЬ 29 ноября – 135 лет со дня рождения Александра Александровича Блока (1880-1921), русского поэта. Александр Блок вошел в литературу на рубеже XIX-XX вв. и стал одним из самых ярких представителей символизма второго поколения - так называемых младосимволистов. Ранняя лирика Блока ("Стихи о прекрасной даме" (1904)) была наполнена интимными переживаниями и мистическими видениями. В дальнейшем диапазон его поэзии существенно расширился. Начиная с пьес "Балаганчик" и "Незнакомка" (1906), книг стихов "Нечаянная радость" (1907), в сочинения Блока проникли жесткая ирония и пародия. Другой постоянный мотив - гибель гуманистической цивилизации, на смену которой приходит новое варварство ("Скифы" (1918)). Блок принял Октябрьскую революцию и раньше других поэтов отразил ее в собственном творчестве (поэма "Двенадцать"  (1918)). В последние годы жизни Блок вел большую общественную работу: был членом Театрально-литературной комиссии, сотрудничал с Театральным отделом Наркомпроса, являлся председателем Режиссерского управления Большого драматического театра (Петроград), вошел в редколлегию издательства "Всемирная литература" под руководством М. Горького, стал председателем Петроградского отделения Всероссийского союза поэтов. Последней книгой, изданной при жизни поэта, была пьеса "Рамзес" (1921). 28 ноября – 100 лет со дня рождения Константина (Кирилла) Михайловича Симонова (1915-1979), советского поэта, прозаика, драматурга. Константин Симонов — поэт и прозаик, прошедший в должности военного корреспондента всю войну и до конца жизни остававшийся ее летописцем и историком. На фронте он написал пять сборников рассказов, повесть "Дни и ночи", пьесы "Русские люди", "Так и будет", дневники, которые впоследствии составили два тома его собрания сочинений, и, наконец, стихи, которых с нетерпением ожидала вся воюющая страна. "Жди меня" – одно из самых известных стихотворений Симонова. После публикации оно сразу же стало больше, чем просто стихотворением, для каждого солдата и для каждой семьи. Всем смертям назло оно пережило и самого автора. Среди поздних сочинений выделяются романы "Живые и мертвые" (1960), "Солдатами не рождаются" (1964), "Последнее лето" (1971), цикл повестей "Из записок Лопатина", а также мемуарное произведение "Глазами человека моего поколения", в котором Симонов попытался осмыслить феномен Сталина и природу его культа. Занимая влиятельное положение в официальной литературе, он способствовал публикации запретных авторов и запрещенных произведений, в частности, М. А. Булгакова.

Сегодня, 16 ноября, во всем мире отмечают День толерантности

16 ноября 1995 года государства-члены ЮНЕСКО приняли Декларацию принципов терпимости. Под терпимостью (толерантностью) в Декларации понимается «уважение, принятие и правильное понимание богатого многообразия культур нашего мира, наших форм самовыражения и способов проявлений человеческой индивидуальности». 

16 ноября всем стоит быть добрее и терпеливее!

OUTLOOK ко Всемирному дню толерантности...

Второй год подряд команда OUTLOOK присоединилась к инициативе Государственной библиотеки Украины для юношества и приняла участие в лекции, посвященной Дню толерантности.

В дружественной и непринужденной атмосфере состоялось мероприятие под названием «Этно-посиделки», которое было организовано специально для студентов третьего курса Киевского национального университета культуры и искусств с целью привлечь их внимание к этническому разнообразию нашей страны.

Сейчас в Украине живет более 100 народностей, общей численностью около 14 миллионов человек. И каждая из них имеет свои аутентичные традиции, культурные особенности, которые пытается сохранить, находясь за пределами родины. И потому тема «Украина многоэтническая» всегда является актуальной и требующей обсуждения.

Для этого, специально к старту недели толерантности, которая ежегодно проводится в библиотеке - организаторы пригласили спикеров, которые рассказали об особенностях проживания на территории Украины различных диаспор. Так, глава ОО «Українські Креативні Реформатори» Лилия Ткаченко презентовала гостям мероприятия свой авторский документальный фильм под названием «Україна Багатоетнічна». В ленте Лилия, как режиссер и автор идеи,  продемонстрировала как живется в Украине полякам, молдаванам, венграм, татарам, белорусам и евреям на примере реальных людей. Исколесив нашу страну она сумела пообщаться и приобщиться к быту и обычаям разных народов. 

Глава Международного фонда культурного сотрудничества Влада Литовченко, во время выступления рассказала гостями о работе своей организации, которая также связанна с особенностями, касающимися работы с разными национальными меньшинами. В рамках этно-посиделок Влада представила проект «Мосты дружбы» организованный совместно с посольством Палестины в Украине. Это выставка рисунков, созданных украинскими детьми-сиротами под общими темами «Счастливое детство» и «Культурное наследие моей страны».

В свою очередь команда OUTLOOK приготовила для участников тематическую викторину. Главный редактор theoutlook.com.ua Дарья Карякина предложила студентам разгадать познавательный кроссворд в ячейках которого были зашифрованы названия  национальностей, проживающих у нас в Украине. Отгадывая вопросы, которые были заданы в интерактивном формате – каждый участник имел возможность получить на память сувенир из той страны, название народа которой было зашифровано, а также расширить свой кругозор услышав интересные факты о более чем 15 диаспорах, их численности, деятельности и  уникальности.  

Произнесенная на арабском фраза была отличной подсказкой, чтобы разгадать зашифрованную в кроссворде  национальность - «сирийцы». Первый ответивший участник получил восточные сладости привезенные из самого Дамаска. Понравился гостям также «гастрономический» вопрос, в котором все могли попробовать одну из вариаций египетского блюда - самбусиков.  И кроме полученных эмоций и знаний у студентов останутся на память куклы в традиционных нарядах Беларуси и Литвы, туркменские аксессуары ручной работы, киргизские наборы из войлока для заваривания чая, молдавские и румынские глиняные поделки и другие тематические подарки.

9 ЛИСТОПАДА ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

9 листопада 1114 року помер Нестор-Літописець - чернець Києво-Печерського монастиря, найбільший історик середньовіччя, автор 1-ї редакції «Повісті врем'яних літ», житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського.

В честь святого Нестора з 1997 року в Україні відзначається День української писемності та мови.

Вітаємо вас друзі, знайте нашу історію і спілкуйтесь нашою чудовою мовою, ми як нація і разом з нами наша мова, пережили занадто багато випробуваннь, аби ігнорувати її. Шануймося!

http://svitua.org/index.php/tsikavo/tsei-den-v-istorii/item/3363-9-lystopada-vidznachaietsia-den-ukrainskoi-pysemnosti-ta-movy

Д.Яворницький - співець українського козацтва : до 160 річчя від дня народження Д.І. Яворницького

 

    Дмитро Іванович Яворницький народився 6 листопада 1855 р. в с. Сонцівка (нині с. Борисівка) на Харківщині в родині дяка. Походив з козацького роду.

     .Любов до історії зародилася у майбутнього вченого в ранньому дитинстві під впливом батька, який часто читав сину літературні твори на історичну тематику, зокрема, М.В. Гоголя, поезії Т.Г. Шевченка. З переказів, легенд, українських народних пісень і дум, почутих від бабусі, Дмитрик довідувався про побут, звичаї й ратні подвиги запорозьких козаків та їхніх ватажків. Ці перші враження виявились незабутніми.

 Згодом Д. Яворницький навчався в повітовому училищі та Харківській духовній семінарії. У 1877 р. вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету. Будучи студентом, молодий дослідник почав збирати і вивчати спеціальну літературу, опрацьовувати джерела з історії запорозьких козаків. У 1881 р. він з успіхом закінчив університет і одержав можливість залишитись у ньому для підготовки до викладацької роботи. Але  жагуче бажання Д. Яворницького досліджувати запорозьку давнину не обминули складні наслідки. Перші ж публікації Дмитра Івановича викликали різке невдоволення консервативно налаштованих істориків і безпосереднього керівництва. У зв'язку з цим його було проголошено «сепаратистом» і позбавлено права викладати в університеті. В ті часи, загалом, переслідували прогресивних учених і письменників, забороняли українську мову.

    У 1885 р. Дмитро Іванович був змушений залишити Харків і переїхати до Петербурга, щоб читати там у гімназії лекції з історії. Фізичні й розумові перевантаження, нестатки, сімейні ускладнення призвели до того, що в 28 років він майже посивів…

    У Петербурзі царські органи влади продовжували переслідувати молодого вченогоза роботу звивченняй пропагандиісторії українського народу. Незважаючи на це, Д. Яворницький кожного літа виїжджав на Запорожжя і проводив там археологічні розкопки. У 1892 р. дослідника визнали політично неблагонадійним і вислали до Ташкента без права займатися викладацькою діяльністю.

    Лише в 1897 р., після довгих поневірянь, Д. Яворницькому, нарешті, знову вдалося зайнятися наукою. На цей раз він одержав посаду приват-доцента в Московському університеті на кафедрі історії Росії. Тут Дмитро Іванович читав лекції з історії українського козацтва, розповідав про археологічні експедиції на Запорожжі.

    Наступні тридцять років Дмитро Яворницький очолював Катеринославський історико-краєзнавчий музей, який став його дітищем. Передав до музею власну колекцію козацьких старожитностей (зброю, одяг, предмети побуту, художні полотна тощо). Сьогодні музей носить ім’я видатного українського вченого.

    Протягом життя Д.І. Яворницький написав близько двохсот праць. Найголовнішими з них є «Історія запорозьких козаків» (1892-1897), «Вольності запорозьких козаків» (1898), «Іван Дмитрович Сірко – славний кошовий отаман війська запорозьких низових козаків» (1894) та інші. Зібравши численний фольклорний, етнографічний і лексикографічний матеріал, він підготував і опублікував розвідки: «Запорожжя в залишках старовини та переказах народу» (1888), «Малоросійські народні пісні, зібрані в 1878-1905 рр.» (1906). Багато працював як лексикограф, тобто вивчав слова і складав словники. Зібрав близько 60 тисяч слів, не зафіксованих раніше.

 Дмитро Іванович був відомий також як письменник. У 1907 р. побачив світ написаний ним роман «За чужий гріх», а в 1910 р. – збірка поезій «Вечірні зорі».

   У 1929 р. за видатні заслуги в історичній науці Дмитра Івановича Яворницького обрали дійсним членом Академії наук УРСР.

http://chobd.ck.ua/index.php/2011-05-25-09-50-46/bibliografichni-materiali/3015-z-ukrainoiu-v-sertsi-do-160-richchia-vid-dnia-narodzhennia-di-yavornytskoho-poperedzhuvalna-dovidka-2015

Віртуальна прем’єра книги

«Исторія запорожскихъ козаковъ» Д.І. Яворницького

(1855–1940)

до 160-річчя від дня народження українського історика,

археолога, етнографа, фольклориста, лексикографа, письменника,

дослідника історії українського козацтва

Душу свою віддай, а трудись, працюй.

Життєве кредо Д.І. Яворницького

Чугуев. Библиотеки перепрофилируются.