4 лютого - День народження Михайла Пришвіна - відомого письменника, прозаїка, публіциста, автора великої кількості творів для дітей, оповідань про природу і полювання.

Михайло Пришвін прожив довге, цікаве і своєрідне життя. Він був агрономом і сільським учителем, ученим-природознавцем і військовим журналістом на фронтах першої світової війни, був мандрівником, мисливцем, фотографом. Проте головною справою його життя стала література, якій письменник віддав майже півстоліття.

Раннє дитинство майбутнього письменника минуло в зубожілому батьківському маєтку. Батько помер рано, і всі турботи по господарству та вихованню дітей лягли на плечі матері. Любов до неї М.Пришвін зберіг на все життя.

Навчання у гімназиста Михайла Пришвіна просувалося важко,- він залишався на повторний курс. І в цей час він спробував разом з товаришами на човні вирушити в Америку, та з цього заміру нічого не вийшло. Врешті-решт Михайла було виключено з четвертого класу гімназії. В Тюмені майбутній письменник закінчив реальне училище. Потім він вступив до Рижського політехнікуму на хіміко-агрономічне відділення. За активну участь в революційному русі М.Пришвін побував у тюрмі, відбув дворічне заслання у себе на батьківщині, а потім поїхав до Німеччини. Там він закінчив агрономічне відділення філософського факультету Лейпцігського університету. Після повернення в Росію Пришвін деякий час служить земським агрономом, публікує праці з питань сільського господарства.

В літературу Михайло Пришвін прийшов тридцятитрьохрічним, з великим життєвим досвідом. І хоч талант письменника був визнаний відносно швидко, Пришвіну довелося зазнати чимало труднощів, в тому числі і матеріальних, перш ніж він зайняв відповідне місце в літературі.

Перші письменницькі спроби були пов'язані з природою. Любов до природи спонукала М.Пришвіна мандрувати по всій країні, і кожна мандрівка, кожне яскраве враження знайшло відображення в його книгах. Так про свою подорож на російський південь по Виговському краю з його недоторканою споконвічною красою письменник розповів у першій книзі "В краю непуганных птиц". Пізніше М.Пришвін їде в нову експедицію - в Карелію і Норвегію,- її результатом стає книга "За волшебным колобком". Азіатським степам письменник присвячує свою повість "Черный араб", Далекому Сходу - повість "Женьшень".

Наймилішою для М.Пришвіна була середня Росія, де він прожив все своє життя і якій присвятив такі відомі твори, як "Корабельная чаща", "Календарь природы", "Лесная капель", "Кладовая солнца" та багато інших повістей та оповідань.

Читаючи твори письменника, ловиш себе на думці, що його можна назвати щасливою людиною. М.Пришвін писав про те, що самовіддано любив, і його творчість є виявом великої любові до навколишнього світу.