25 листопада в бібліотеці для юнацтва Чугуївської ЦБС для учнів 6 класу (кл. керівник Нестеренко Г.С.) ЗОШ №4 ,пройшла година пам'яті "Голодомор. Геноцид України" за участі наукового співробітника КЗ "Художньо - меморіальний музей І.Ю.Репіна"краєзнавчого відділу Юрченко Ганни Володимирівни. Ганна Володимирівна розповіла про жахливий голодомор 1932 - 1933 років на Україні та на Харківщині.Голодомор став національною катастрофою. В 1932 році щогодини помирала 1тис. чоловік, щодоби - 25 тис.Пік припав на весну 33-го. 11 тис. українських сіл опустіли.
Розповідь Ганни Володимирівни супроводжувалась мультимедійною презентацією " Голодомор 1932 - 1933 років - жахливий злам". Науковим співробітником була представлена школярам виставка " Репресії 30-х - фундамент Радянського Союзу", з якої учні дізнались про перебіг, причини та наслідки голодомору на Харківщині.
Чому так сталося? І досі ми напевно не знаємо всієї правди. Документів про цю трагедію в державних архівах збереглося небагато і хрестів на кладовищах з цією датою не знайти.
Однак, скільки б ми не говорили,
скільки б не поверталися до лихоліття, всього цього надто мало, щоб досконало
дізнатися про все. Істина, без сумніву, одна: наша пам’ять не повинна забувати
того, що діялося. Цього принаймні, вимагають нові часи.
Документальна фотовиставка краєзнавчого віділу КЗ "Художньо - меморіальний музей""Репресі 30-х - фундамент Радянського Союзу":
Виставка - інсталяція " Біль пам'яті":
Мене дуже порадували питання дітей. Були влучні, були такі, відповіді на які я умисно не давала під час заходу, бо не хотіла жахати дітей. А вони самі вивели мене на розмову. І, як би це зараз не звучало жахливо, але мені сподобалось, що діти плакали - плачуть, значить співпереживаю. А значить не допустять повторення трагедії. Розмовляли і після того, як заняття закінчилось, діти не розходились, що теж сподобалось, адже значить їм було цікаво, з теми голоду перейшли на тему репресій загалом, дружби СРСР з Німеччиною в 30-х роках, а тоді до інших тем історії. А ще сподобалось питання одного школяра: "Звідки Ви все це знаєте?" Шановні мої, я вчилась в школі, в університеті і продовжую вчитись і зараз. Чого і вам всім бажаю! Повірте, то цікаво )
ОтветитьУдалитьМене дуже порадували питання дітей. Були влучні, були такі, відповіді на які я умисно не давала під час заходу, бо не хотіла жахати дітей. А вони самі вивели мене на розмову. І, як би це зараз не звучало жахливо, але мені сподобалось, що діти плакали - плачуть, значить співпереживаю. А значить не допустять повторення трагедії. Розмовляли і після того, як заняття закінчилось, діти не розходились, що теж сподобалось, адже значить їм було цікаво, з теми голоду перейшли на тему репресій загалом, дружби СРСР з Німеччиною в 30-х роках, а тоді до інших тем історії. А ще сподобалось питання одного школяра: "Звідки Ви все це знаєте?" Шановні мої, я вчилась в школі, в університеті і продовжую вчитись і зараз. Чого і вам всім бажаю! Повірте, то цікаво )
ОтветитьУдалить