РІДНИЙ КРАЙ – КОЛИСКА ЙОГО ЖИТТЯ
Перша п’єса О. Коломійця «Фараони» (1961), яка спиралася на українські традиції травестійної драми, на тлі одноманітних «колгоспних комедій» 50 - 60-х років одразу почала сприйматися як твір новаторський, засвідчивши небуденний талант драматурга. Невдовзі з’явилися п’єси «Чебрець пахне сонцем» (1963), «Планета Сперанта» («Планета Сподівань») (1966), «Келих вина для адвоката» (1969), «Горлиця» (1970), «Перший гріх» (1971), «За дев’ятим порогом» (1972), «Срібна павутина» (1977), «Камінь русина» (1982), «Санітарний день» (1983), «Злива» (1985), «Святі грішниці» (1989) та інші. За романтичну дилогію «Голубі олені» (1973) і «Кравцов» (1975) О. Коломієць був удостоєний Державної премії України ім.Т Г. Шевченка (1977). Новаторською у розкритті теми праці стала п’єса «Дикий Ангел» (1979), у якій драматург звертався до конкретних потреб людини, вдаючись до поглибленого психологічного аналізу складної особистості.
Помер О. Коломієць 23 листопада 1994 року. Похований у селі Харківцях.
"І насолоджуючись дивом,
Все раз у раз душа моя
Так рветься в рідну Полтавщину,
В куточок затишку й тепла.
Л. Яковенко"
17 березня 100 років від дня народження О.Ф.Коломійця (1919-2019), українського драматурга
Полтавщина подарувала світові неповторних майстрів слова, таких, як
Г. Сковорода, М. Гоголь і І. Котляревський, П. Мирний і А. Тесленко,
О. Гончар і П. Загребельний… Мабуть, з небес ішов благотворний посил
нашому краю.Тут, "в благословенних гоголівсько-сковородинівських краях, де саме
повітря напоєне озоном творення, звідки явились планетарні величини в
літературі, музиці, малярстві і науці", сто років тому, 17 березня 1919 року,
побачив світ і самобутній драматург Олексій Федотович Коломієць в селі Харківцях Лохвицького району на Полтавщині в селянській родині.
Навчався на робітфаці при Харківському інституті радянської торгівлі, а з 1938 по 1941 рік – у Харківському університеті. Фронтовик. З 1950 по 1953 рік працював головним редактором газети «Молодь України», з 1953 по 1960 – завідуючим відділом журналу «Зміна». Перша книжка – збірка оповідань «Біла криниця» – вийшла друком 1960 року. Однак популярність О. Коломієць здобув як драматург.Перша п’єса О. Коломійця «Фараони» (1961), яка спиралася на українські традиції травестійної драми, на тлі одноманітних «колгоспних комедій» 50 - 60-х років одразу почала сприйматися як твір новаторський, засвідчивши небуденний талант драматурга. Невдовзі з’явилися п’єси «Чебрець пахне сонцем» (1963), «Планета Сперанта» («Планета Сподівань») (1966), «Келих вина для адвоката» (1969), «Горлиця» (1970), «Перший гріх» (1971), «За дев’ятим порогом» (1972), «Срібна павутина» (1977), «Камінь русина» (1982), «Санітарний день» (1983), «Злива» (1985), «Святі грішниці» (1989) та інші. За романтичну дилогію «Голубі олені» (1973) і «Кравцов» (1975) О. Коломієць був удостоєний Державної премії України ім.Т Г. Шевченка (1977). Новаторською у розкритті теми праці стала п’єса «Дикий Ангел» (1979), у якій драматург звертався до конкретних потреб людини, вдаючись до поглибленого психологічного аналізу складної особистості.
Помер О. Коломієць 23 листопада 1994 року. Похований у селі Харківцях.
Комментариев нет:
Отправить комментарий