10 лютого 2015 року світ відзначав 125-річчя з дня народження Бориса Леонідовича Пастернака - видатного поета ХХ століття.

           В читальному залі бібліотеки для юнацтва відкрилась виставка   присвячена 125-річчю від дня народження відомого письменника, поета й перекладача, лауреата Нобелівської премії (1958) Бориса Пастернака "Б.Пастернаку - 125".

          Виставка окреслює життєвий і творчий шлях Бориса Леонідовича, його батьків, що народилися в Одесі, навчання поета в Марбурзькому та Московському університетах, розповідає про його складні стосунки з радянською владою, зокрема, розмову зі Сталіним, про перекладацький дар й особливо про одну з вершин Пастернакової творчості – роман «Лікар Живаго».

          У Києві Борис Пастернак  провів літо 1930 року і двічі ненадовго приїжджав сюди 1931-го. Саме в українській столиці почався його роман із Зінаїдою Нейгауз, який багато у чім підштовхнув письменника до написання «Лікаря Живаго». Саме в Києві унікальний поетичний талант Пастернака розквітнув із новою силою.Про все це можна дізнатись з 5-томного видання творів Б.Пастернака , представленого на виставці.

        Борис Пастернак став тим великим письменником, якому вдалося поєднати як поетичне, так і прозове обдарування. Варто наголосити на неабиякій перекладацькій майстерності Бориса Леонідовича, який справді досяг найвищих висот перекладацького мистецтва. Він вельми майстерно переклав майже всього Шекспіра, «Фауста» Ґете, Поля Верлена, грузинських ліриків, наших Івана Франка й Тараса Шевченка. Талант Бориса Пастернака багатовимірний – він також був філософом, здібним музикантом і композитором. І завжди лишався не просто генієм, а й скромною, порядною, доброю людиною.

 Одне з найулюбленіших віршів   Пастернака:

Быть знаменитым некрасиво.
Не это подымает ввысь.
Не надо заводить архива,
Над рукописями трястись.

Цель творчества - самоотдача,
А не шумиха, не успех.
Позорно, ничего не знача,
Быть притчей на устах у всех.

Но надо жить без самозванства,
Так жить, чтобы в конце концов
Привлечь к себе любовь пространства,
Услышать будущего зов.

И надо оставлять пробелы
В судьбе, а не среди бумаг,
Места и главы жизни целой
Отчеркивая на полях.

И окунаться в неизвестность,
И прятать в ней свои шаги,
Как прячется в тумане местность,
Когда в ней не видать ни зги.

Другие по живому следу
Пройдут твой путь за пядью пядь,
Но пораженья от победы
Ты сам не должен отличать.

И должен ни единой долькой
Не отступаться от лица,
Но быть живым, живым и только,
Живым и только до конца.

Ще дуже багато цікавого про творчість письменника можна дізнатись скориставшись нашим Інтернет- центром та  пройтись по сайтам та блогам 

http://catbooking.blogspot.ru/2015/02/blog-post.html#more

http://www.b-pasternak.ru/biografiya

http://www.pasternakmuseum.ru/

http://ruthenia.ru/60s/pasternak/biografia.htm
https://godliteratury.ru/projects/pasternak-nobelevskay-premia