28 січня в бібліотеках Чугуївської ЦБС пройшла Арт- терапевтична зустріч в Zoom "Багаж щастя", яку проводила Харківська обласна бібліотека для юнацтва для бібліотекарів і всіх бажаючих хто хоче покращити своє життя за допомогою творчості!

Шукали відповідь на вічне питання. Що ж необхідно людині для щастя?

Отже, уявіть, що у Вас за спиною є Багаж щастя і там найнеобхідніше, без чого продовжувати щасливо шлях просто неможливо.

І задайте собі кілька питань на цю тему:

1. Що там?

2. Хто збирав цей багаж?

3. Що в ньому ваше, а що, можливо, ні?

4. Від чого прийшов час позбутися, а що треба добрати?

5. Важко або легко Вам нести свій багаж?

Після аналізу можна намалювати все важливі складові щастя і продовжувати шлях з повним розумінням того, що для щастя у Вас все є.

Нехай всі будуть щасливі! Адже перший і найвірніший показник щастя - це коли людина творить!

Дякуємо нашим колегам за чудову зустріч!!!

 29 СІЧНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПОЛЕГЛИХ У БОЮ ПІД КРУТАМИ

29 січня 1918 року відбулася надзвичайно трагічна подія в українській історії – бій під Крутами, який набув для українського народу символічного значення, став легендою, прикладом героїзму і жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну.

«Понад все вони любили свій коханий край», – писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства.

До роковин цих подій у бібліотеці для юнацтва оформлено тематичну виставку , яка дає змогу всім бажаючим ознайомитися з літературою, яка є в бібліотеці про героїчний подвиг нашої молоді.

 Сьогодні, 27 січня, у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня.

В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів. До цієї сумної дати в бібліотеці для юнацтва оформлене історичне досьє книжкової літератури.

 25 лютого – 150 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-​Квітки) видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки. З нагоди цієї вагомої дати ми зібрали десять цікавих фактів про видатну українку.

У родині Лесю Українку називали Лариса, Леся, Зея, Мишолосія. Ім’я Зея, або Зеїчок, походило від назви сорту кукурудзи «зея японіка» (тонка, як стеблина), так її називала мама. Ім’я Мишолосія ділилось навпіл – так називали Лесю і її брата Михайла, з яким письменниця була дуже близька.

Маленька Леся Українка з братом Михайлом 

Маленька Леся була дуже хороброю. Ще в дитинстві вона боялась ночі і хижих звірів, проте боролася зі своїми страхами і бігала по ночах в сусідній ліс – щоб побачити русалку.

У 6 років Леся Українка навчилась шити й вишивати, могла годинами займатися рукоділлям. У зовсім дитячому віці навіть задумала вишити батькові сорочку. На іменини мамі, батькові і братові Михайлові дівчинка щороку дарувала свої чудові вишивки.

Вона вишивала й мережила сорочечки, рушники для братів, сестер, родичів, знайомих. А незадовго до смерті писала матері, що, коли вже нічого не в силах робити, то лежачи вишиває.

Одна з вишитих сорочок Лесі Українки донині зберігається у Волинському краєзнавчому музеї.

Леся Українка серед родичів і знайомих. Зелений Гай, 26 червня 1906 року. Зліва направо: Перший ряд (сидять): Петро Косач, Антоніна Трегубова. Другий ряд (стоять): Катря Трегубова, Леся Українка, Олена Пчілка, Ольга Косач-Кривинюк з сином Михальом, Єлісей Трегубов.

Садиба Косачів розташовувалась на окраїні села, де були найкращі землі. У розпорядженні родини було 500 гектарів землі, включно з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду. Аби тримати в порядку садибу, родина Лесі Українки мала найманих робітників.

На території колишніх володінь розташовується Лесин кадуб – джерело й криниця. Колись на місці джерела росла прадавня верба, змальована в «Лісовій пісні». Кажуть, що на території колишньої садиби Косачів захований косачівський скарб.

Леся Українка з матір’ю. Ялта, 1898 р.

У дев’ятнадцять років Леся Українка написала для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних народів».

У творчості Лесі Українки був єдиний вірш написаний російською мовою. Цей вірш датується орієнтовно 1899 роком. Леся Українка написала його після того, як російський письменник Григорій Мачтет попросив Лесю для спроби написати йому вірш російською, і Леся заради жарту сіла за рояль і під імпровізований акомпанемент продекламувала експромт – віршоване рондо «Когда цветет никоциана… ». Мачтет був в захваті від нього. Цей вірш був першим і останнім російським віршем у її поезії.

Першим справжнім коханням Лесі Українки був її друг по нещастю — хворий на сухоти революціонер Сергій Мержинський. Вони познайомилися в Ялті в 1897 році, приїхавши на лікування. Йому було 27 років, їй — 26. Він називав письменницю «Леся-Ларочка». Сергій помер на руках у Лесі в Мінську від туберкульозу легенів. Після цього Леся Українка написала поему «Одержима».

Офіційним чоловіком Лесі Українки став Климент Квітка, молодший за неї на 10 років. Коли Леся оголосила про своє рішення вийти за нього заміж, її мама була категорично проти. Однак характер у Лесі був рішучий. Вона повністю відмовилася від батьківських грошей і пішла до Климента, щоб почати з ним нове, самостійне життя.

Одружившись, Климент довів Лесі своє щире почуття. Він щосили намагався зібрати гроші для лікування дружини, продаючи для цього все нажите. На виручені кошти Леся лікувалася в Європі у найкращих лікарів, але хвороба продовжувала прогресувати…

Леся Українка, Михайло Косач, Маргарита Комарова.

Леся Українка зробила неоціненний внесок в фольклористику як збирач, і як виконавець народних пісень. В репертуарі Лесі Українки були пісні історичні, козацькі, рекрутські, ліричні, побутові, колискові, дитячі, жартівливі, баладні, танцювальні, календарно-обрядові і, що найунікальніше – пісні до казок. В листі до М. Драгоманова Леся Українка стверджувала, що зібраних нею пісень «ще ніхто не записував».

В останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору. Цікаво, що до того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт дійсно дивував усіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова.

Смерть наздогнала українську поетесу в місті Сурамі в Грузії 19 липня 1913. Їй було 42 роки. Лесю Українку поховали на Байковому кладовищі в Києві.

Жалобна процесія з тілом Лесі Українки на Байковому кладовищі, 7 серпня 1913 року

 

День народження Джорджа Ноела Гордона Байрона (1788—1824), англійського поета.

Байрон народився 22 січня 1788 року в Лондоні у знатній, але зовсім збіднілій аристократичній родині. Англійський поет належав до давнього англійського роду, а по лінії матері, уродженої Гордон, був прямим нащадком короля Шотландії Якова І.

Джордж Гордон Байрон був одним з провідних діячів романтичного руху на початку 19 століття в Англії. За життя його вважають одним з найвидатніших британських поетів і тому ми підготували для вас добірку цікавих фактів про цю неординарну особу. Тож приступимо, Джордж Байрон: цікаві факти.

Батьком Джорджа Байрона був капітан Джон Байрон, який на флоті через свій розгульний характер отримав прізвисько «Mad Jack» (Божевільний Джек). Мабуть, від батька він і отримав свій непростий та запальний характер.

Байрон успадкував титул лорда ще в дитинстві. В десять років йому також перейшло у спадок Ньюстедське абатство (Newstead Abbey), але через фінансові труднощі в родини Байронів не було можливості утримувати цей старовинний маєток. Тому зовсім юному Байрону з мамою довелось поїхати в її рідну Шотландію. Але попри все, в дорослому віці, Лорд Байрон часто навідував рідне гніздо.

Сьогодні Ньюстедське абатство в графстві Ноттінгемшир відкрите для відвідувачів. В замку зберігається велика колекція особистих речей поете, серед яких, його фехтувальна маска та боксерські рукавиці. Джордж Байрон, попри свою кульгавість, був відмінним спортсменом. В маєтку також можна побачити ліжко Байрона, яке він умудрився привести з собою з Кембриджа.

В саду абатства знаходиться могила собаки Байрона, ньюфаундленда Ботсвана. Це монумент з білого мармуру, на якому вигравіювана епітафія, яку написав сам поет. Байрон дуже любив тварин і навіть в своєму заповіті він вказав, що хоче бути похованим біля собаки, однак його воля не була виконана. Поета похоронили в родовому склепі в церкві біля абатства.

Курйозний випадок стався, коли Байрон навчався в Кембриджі. Він спробував провести в гуртожиток свого улюбленого бульдога, але на той час в університеті щодо собак була сурова заборона. Отримавши рішучу та остаточну відмову, Байрон дуже розсердився і купив прирученого ведмедя. Попри величезне незадоволення адміністрації в правилах, про заборону утримання ведмедів нічого не було і тому з цим фактом керівництву довелось змиритись.

Сьогодні Лорда Байрона вважають одним з провідних діячів романтичного, художнього, інтелектуального і літературного руху в Європі у 1800-х роках.

Світову славу та визнання Байрону принесла його поема «Паломництво Чайльд Гарольда» (Childe Harold's Pilgrimage), яка стала початком нової, революційної течії в англійському романтизмі.

Байрон вів дуже розпусний спосіб життя і через його алкоголізм та великі борги дружина залишила його одразу після народження дочки.

Дочка Августа Ада Байрон стала відомим математиком та першим у світі програмістом. Сам Лорд Байрон за життя бачив її всього один раз, через місяць після народження. На честь Ади Байрон названо мову програмування — ADA, а в честь самого Лорда Байрона названо кратер на планеті Меркурії.

Байрон написав поему Мазепа про ранні роки життя державного діяча Івана Мазепу, який згодом став Гетьманом України. Попри те, що Джордж Байрон жодного разу не був в Україні, в поемі він вдало описав велич українського народу та красу нашої природи.

Джерело; Факт Дня-https://bit.ly/3h9gQsR

 23 січня - 130 років від дня народження Павла Григоровича Тичини (1891- 1967), українського поета, державного і громадського діяча.

Пропонуємо переглянути відео портрет «Послав я в небо свою молитву».

Поет світового масштабу;  дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа;  

хліборобський (селянський) Орфей;  бард Центральної Ради.

          

Тичина, якого знають усі. Тичина, якого так ніхто і не пізнав… Бувши одним із 13-ти дітей у родині простого дяка, самотужки вивчив 15 мов, перекладав іноземних класиків, мав прекрасний голос і слух. 

Народився в с. Піски Чернігівської області в родині дяка. Отримав музичне виховання, грав на флейті, гобої, 

кларнеті, бандурі, піаніно та ін.  Навчався у Чернігівській духовній семінарії, потім – у Київському 

комерційному університеті, який не закінчив у зв’язку з революцією.  Працював в хорі (спочатку солістом, а 

потім – диригентом). Працював у газеті «Нова рада»(1917), у журналі «Літературний вісник»(1918-1919). 

Міністр освіти УРСР (1943–1948). Лауреат Сталінської премії (1941). Голова Верховної Ради (1953-1956). 

Лауреат Шевченківської премії (1962). Герой Соціалістичної Праці (1967).  Перший вірш «Блакить мою душу 

обвіяла» у 1907 р. У 1911 р. після прослухання вірша Тичини «Розкажи, розкажи мені, поле..» Коцюбинський 

заявив: «Серед нас справжній поет».

"Тичину важко уложити в рамки одного якогось напрямку чи навіть школи. Він з тих, що самі творять школи, i з цього погляду він самотній, стоїть ізольовано, понад напрямами, віддаючи данину поетичну всім їм — од реалізму до футуризму («червоно-си–зеле дугасто»), одинцем верстаючи свою творчу путь. Це привілей небагатьох – такий широкий мати діапазон… Поет, мабуть, світового масштабу, Тичина формою глибоко національний, бо зумів у своїй творчості використати все багате попередніх поколінь надбання. Він наче випив увесь чар народної мови і вміє орудувати нею з великим смаком і майстерністю… Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа" (Юрій Лавріненко)

22 СІЧНЯ – ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

 

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в одну державу.

Саме цей день з′єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою прийнято відзначати як свято – День соборності України. Офіційно ж в Україні День Соборності відзначають з 1999 року.

До цієї видатної події в бібліотеках Чугуївської ЦБС проведено цикл заходів, метою яких є формування національної свідомості та виховання почуття патріотизму у підростаючого покоління

В бібліотеці для юнацтва для відвідувачів бібліотеки представлена книжкова виставка "Україна- навіки соборна”, на якій зібрана література, що висвітлює тернистий шлях України до соборності.

Україна… Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

 19 січня виповнюється 212 років від дня народження Едгара Аллана По (Edgar Allan Poe) (1809-1849), американського письменника, поета, есеїста, драматурга, літературного редактора і критика, одного з провідних представників американського романтизму.

Деякі факти про Едгара Аллана По

Батьки Едгара По померли, коли йому було два роки. Його всиновив заможний купець із Вірджинії Дж. Аллан (тому повне ім’я письменника – Едгар Аллан По).

Уже в п’ять років Едгар умів читати, малювати, писати, декламувати, їздити верхи. У школі він добре вчився, отримав великий запас знань з літератури (особливо англійської та латинської), загальної історії, математики, астрономії, фізики.

Восени 1826 року сталася сварка між Едгаром і прийомним батьком, який відмовився сплачувати його карткові борги, після чого майбутній письменник пішов з дому і став вести мандрівне життя.

Едгар По одружився на 13-річній кузині, Віргінії Клем. Її рання смерть вплинула на творчість письменника, він навіть спробував накласти на себе руки, ковтаючи опіати.

Едгар По вважається родоначальником сучасної форми детектива і психологічної прози. Його творчість також вплинула на формування наукової фантастики. Перший літературний детектив Едгара По – «Вбивство на вулиці Морг».

Едгар По був одним із перших письменників США, які у своїй творчості зробили упор на новели. За двадцятирічну літературну кар’єру він написав одну п’єсу, по 2 поеми і повісті, десяток есе, півсотні віршів і близько 70 новел. Кажуть, Едгар По був одержимий кішками, і часто писав твори з кішкою на плечі.

Відомо, що письменник намагався прожити виключно на доходи від своєї творчості, через що все життя його переслідували фінансові проблеми, посилені пристрастю до алкоголю.

Цікаво, що Едгар Аллан По був одним із небагатьох письменників-американців, чия популярність в Європі значно перевершувала славу в рідній країні.

Смерть Едгара По й досі залишається таємницею. У вересні 1849 року він читав лекцію у Річмонді, відкіля виїхав, маючи півтори тисячі доларів у кишені. Що сталося потім – невідомо, але його знайшли в несвідомому стані в одній таверні. Потім він був доставлений в одну з лікарень Балтимора. Страждаючи галюцинаціями, письменник постійно кликав когось, та аж до самої смерті він так і не прийшов до тями.

У нашій юнацькій бібліотеці чималий вибір творів Едгара По. Приходьте до нас, читайте, дізнавайтесь більше про автора та його твори, але після закінчення карантину!

 14 січня 1937року народився ЄВГЕН ГУЦАЛО —

український письменник, журналіст, поет і кіносценарист.

Народився в с. Старий Животів, що на Вінниччині.

Любов до літератури Євгену ще з дитинства прививали батьки-вчителі.

Письменницькою справою зайнявся ще у юні роки, це допомогло закінчити школу з відмінними оцінками.

З 1955року навчався в Ніжинському педагогічному інститут ім. М. Гоголя, де відразу долучився до літературної студії.

Співпрацював з редакціями газет Вінниччини, Львівщини та Чернігівщини.

З1961року почав працювати в«Літературній Україні», потім у видавництві«Радянський письменник». А вже у 1962 році вийшла друком перша його збірка оповідань «Люди серед людей».

Доробок Євгена Гуцала — один із найбагатших кількісно і найрізноманітніших жанрово в українській літературі другої половини 20 століття.

Він — поет, новеліст, повістяр, романіст, публіцист, есеїст. Особливо органічною виявилася для Гуцало форма ліричних оповідань, яких він написав понад 200.

Добре відомі читачеві такі твори письменника, як повість «Милосердя по-американськи», збірник оповідань «Пролетіли коні» та повість «Сайуора», за які письменника було нагороджено Державною премією України ім. Шевченка, оповідання «Віщий сон», «Ялинка з Афганістану».

Помер Євген Гуцало 4 липня 1995 року.