ПЕТРО ПАНЧ

(1891-1978)

4 липня – 130 років від Дня народження українського письменника Петра Йосиповича Панча (справжнє прізвище — Панченко). Народився в місті Валках на Харківщині в родині майстра- колісника. Дитинство письменника, про яке він зворушливо писав у книзі «На калиновім мості», було багатим на життєві враження. Так повелося, що в родині всі колісникували: і дід, і батько, і дядько. Та й взагалі, всі члени сім'ї (мама, батько, п'ятеро дітей) долучались до загальної справи.

З п'ятнадцяти років, після двокласної школи, Петро пішов працювати. Спершу служив у Народному домі, переписував папери і розносив пакети, а згодом — писарчуком в агента земського страхування. Сімнадцятирічним юнаком Панч уперше залишає рідну домівку та їде до Харкова шукати долі. Тут його взяли на посаду писарчука до канцелярії Інституту шляхетних дівчат. У Харкові Петро Панч потрапляє в коло студентської молоді. Він відвідує загальноосвітні курси, дуже багато читає. Проте згодом залишає місто і вступає до Полтавського землемірного училища, одразу після закінчення якого у 1915 році його мобілізовано в армію. Навчається на прискорених курсах в Одеському артилерійському училищі, дістає офіцерське звання прапорщика артилерії та опиняється на фронті Першої світової війни.

Восени 1921 року Петро Панч демобілізувався і приїхав у рідні Валки, де працював землеміром. На цей час припадає і початок літературної діяльності Панча.

Петро Панч - автор оповідань «Рідна земля», «Гнів матері», книг фейлетонів «Зозуля», «Кортить курці просо».

В 1935 року вийшов перший під назвою «Облога ночі», 1954-го — роман «Гомоніла Україна». Твори для дітей і про дітей: «Малий партизан», «Будемо літати», «Син Таращанського полку», «Гиля, гуси», «Вовчий хвіст», «Будемо літати», «Гарні хлопці», «Для вас і про вас».

Петро Панч − новеліст, повістяр і романіст, автор ка­зок для дітей. Свої перші твори опублікував тоді, коли йому було вже тридцять років, маючи за плечима чималий жит­тєвий багаж. Перші свої твори – нариси, оповідання, фейлетони, «житні етюди», що почали з’являтись на сторінках періодичних видань мали псевдонім «Максим Отава».

Петро Панч невтомно працював, писав, підтримував розвиток української літератури у лавах Спілки письменників та літературних угрупувань «Плуг», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. За роман «На калиновім мості» письменник нагороджений Шевченківською премією.

Основна тема творчості – історико-революційна, становлення особистості в умовах війни, революції і соціалістичного будівництва. Твори перекладені на багато іноземних мов.

Письменник багато працював, писав, брав участь у розвитку Спілки письменників. Збірка статей та етюдів-спогадів «Відлітають журавлі» стала останньою. Нею письменник попрощався зі своїм читачем.

1973-й поставив у творчості Петра Панча крапку. Помер Петро Панч 1 грудня 1978 року в місті Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Його ім’я носить вулиця у рідному місті Валки, у Львові та Києві. Також його іменем названо Корчунецьку школу-інтернат Хмельницької області.

... Нині знову йде борня за свободу і правду, знову гомонить Україна, а отже — і Петро Панч знову з нами, знову живий.

Запрошую до читальної зали бібліотеки - філії для юнацтва ознайомитися із життям і творчістю

письменника (вул.Харківська,буд.33)