"Найголовнішого очима не побачиш: А. де Сент-Екзюпері - 120"
Майбутній льотчик і письменник народився 29 червня 1900 року в місті Ліоні, в заможній сім’ї графа-аристократа. Малий Тоніо, як ласкаво називали його батьки, був жвавою дитиною, полюбляв галасливі забави з однолітками, виявляв цікавість до різних речей. Щоправда, на самоті багато мріяв і фантазував. Дванадцятирічному Антуанові якось випала нагода піднятися в небо, знайомий льотчик облетів з ним коло над аеродромом. Відтоді хлопчина тільки й мріяв про авіацію.
1921-го року Антуана де Сент-Екзюпері покликали до армії, де він - уже солдат авіаційного винищувального полку. Попервах працює в майстерні, потім вивчає пілотування. Та перший політ ледь не відібрав у нього життя. Не дочекавшись інструктора, юнак самовільно піднявся в повітря. Коли ж збирався посадити літака, побачив, що горить мотор.
...За п’ять років Антуан де Сент-Екзюпері став службовцем авіакомпанії Латекоер. Під керівництвом Дідьє Дора (до речі, прототипом Рів’єри з повісті «Нічний політ») він освоює нові літаки, прокладає нові траси. Тоді ж розпочинає літературну діяльність. 1928- го року побачила світ його перша повість «Південна пошта». Ще за три роки - повість «Нічний політ», 1939-го року - «Земля людей». У літературі з’явився новий талановитий письменник.
Коли почалася Друга світова війна, Екзюпері мобілізували до армії, однак за станом здоров’я визнали нездатним служити в авіації і призначили інструктором. Згодом наполегливому інструкторові вдалося умовити медичну комісію в протилежному, і він - уже військовий льотчик - здійснює ряд бойових вильотів. Наказ про демобілізацію застав Екзюпері в Північній Африці, коли гітлерівці окупували Францію: довелося емігрувати до Америки. Там пілот-письменник створює повість «Військовий льотчик», що вийшла друком 1942-го року в перекладі англійською мовою. А наступного року він їде до Північної Африки, відшукує свою ескадрилью і стає в стрій: йому хочеться особисто боротися з фашистами.
У 1943 році, коли Сент-Екзюпері був ще в еміграції, він написав казку «Маленький принц». Як і згадувані вище повісті, вона тісно пов’язана з усією творчістю письменника, його внутрішнім світом, хіба що вирізняється художньою формою. Це казка філософська, однаково цікава і для дітей, і для дорослих..
З розповідей Принца читач дізнається про його маленьку планету, про його подорожі по інших світах. Там він зустрічає людей, які присвятили своє життя безглуздим цілям. Таке життя видається Принцові пустим, бездіяльним. Адже справжнє покликання людини - в безкорисливій любові до тих, кому ти потрібний. Тому-то маленький принц і любить квітку троянди, яку сам вирощує.
Після тривалої служби пілотом у цивільній та військовій авіації, багатьох аварій і поранень стан здоров’я Екзюпері такий, що без сторонньої допомоги він не може одягти комбінезон, сісти в кабіну. Та варто відчути в руках штурвал - і він знову готовий до бою. Бере участь у боях за визволення Сицилії від гітлерівців.
31-го липня 1944-го року о восьмій годині тридцять хвилин ранку він піднімається в повітря (запас пального лише на шість годин) і бере курс на Францію. О чотирнадцятій годині тридцять хвилин його літак не повернувся на базу. Пропав без вісті. А до визволення Франції лишалося три тижні...
Помер Антуан де Сент-Екзюпері 31 липня 1944 році в авіаційній катастрофі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий