11 травня - День народження Етель Ліліан Войнич
Етель Ліліан Войнич — ірландська письменниця та перекладачка. Перекладала українські твори англійською мовою. Авторка романів «Ґедзь», «Джек Реймонд», «Олівія Летам», «Перервана дружба», «Скинь взуття своє», «Овід».
Етель Ліліан Войнич народилася 11 травня 1864 року в місті Корк, Ірландія, у родині математика Джорджа Буля та викладачки математики, дочки професора грецької мови Мері Еверест. Етель Ліліан була другою з п'яти дочок у сім'ї, крім Люсі Еверест, Алісії, Мері та Марґарет.
Батька Етель Ліліан не знала, він помер, коли їй виповнилося півроку. Мері Еверест залишила після смерті чоловіка цікаві спогади. Дитинство Етель Ліліан було нелегким. Мати давала уроки математики, писала статті в газети та часописи, але коштів на життя бракувало. Коли Етель Ліліан виповнилося вісім, мати важко захворіла, не могла забезпечити доньці гарний догляд та відправила її до батькового брата, що працював керуючим на шахті, похмурої та дуже набожної людини, яка свято дотримувалася пуританських традиції у вихованні дітей.
У 1882 році Етель Ліліан отримала невелику спадщину, яка дозволила їй закінчити Берлінську консерваторію у 1885 році. Проте хвороба руки завадила Етель Ліліан стати музиканткою. Одночасно з навчанням музиці вона слухала лекції з слов'янознавства в Берлінському університеті. Під час навчання потоваришувала з революційними емігрантами: Сергієм Степняком-Кравчинським та Ф. Волковським. Одруження з польським революціонером Вілфрідом Войничем сприяли тому, що Войнич активно включилась у визвольний рух. Шлюб тривав кілька років, але прізвище Войнич письменниця зберегла.
У 1887—1889 роках Войнич мешкала в Росії, де й почала власну літературну діяльність перекладами творів Миколи Гоголя, Всеволода Гаршина, Михайла Салтикова-Щедріна та інших російських письменників
У 1895 році Етель Ліліан приїздила до Львова, де познайомилася з Іваном Франком та Михайлом Павликом (з яким листувалася вже раніше). Була добре обізнана з діяльністю Михайла Драгоманова.
Опанувавши українську мову, на початку 90-х рр. ХІХ ст., почала перекладати українські народні пісні («Ой горе тій чайці» та інші), поезії Тараса Шевченка.
Переклади Войнич дотепер часто передруковуються, що засвідчує про їхню художньо-естетичну вартість.
Етель Ліліан Войнич померла 27 липня 1960 року у віці 96 років. Згідно із заповітом, її тіло було кремовано, а прах розвіяний над Центральним парком Нью-Йорка.
Інтернет
Комментариев нет:
Отправить комментарий