#Чугуївпамятає

Ось уже кілька років поспіль 9 травня для України – важливий день, коли, вона відзначає річницю Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні .Цього дня українці діляться спогадами про своїх рідних, які пройшли пекло Другої світової війни.

Другу світову пройшли і два діда нашого читача Воржеінова Ігора, з батьківського боку і материного.

"Я розповім про маминого батька -Купріна Степана Федоровича ( 1896- 1965) , якого забрали до лав Червоної Армії у 1941 році - сказав Ігор. Бабуся Марія залишилась з 6- ма дітьми одна. Згодом, два сини пішли на фронт добровольцями. Додому вони вже не повернулися. Син Петро загинув у с. Яблоново Прохоровськог р-ну Курської обл., другий син Степан загинув при форсуванні Дніпра в 1943 році, а третій син, наймолодший, Іван підірвався на міні на Преображенському кладовищі у місті Чугуєві в 1942 році ( жили біля кладовища там і гуляли дітьми). Залишилось у дідуся три донечки : Поліна, Олена і Валентина. "Валентина- це моя мама", - каже Ігор.

Я дуже мало пам'ятаю про нього - мені було дуже мало років тоді, коли він пішов з життя. Так, збереглися кілька коротких дитячих спогадів про ще нестарого, сильного, мужнього, і дуже доброго чоловіка, який дуже любив нашу сім'ю і завжди намагався їй допомогти. Мені дуже шкода тепер - що я не був тоді старший і розумніший, я б настільки багато про що його попросив би розповісти про ту війну ... Це ж так важливо -пам"ятати.

Дід Степан пройшов Другу світову війну від початку до кінця, визволяв рідну землю і європейські країни від фашистських загарбників, був танкістом. Воював у 20-му гвардійському танковому корпусі генерала Лазарєва. Брав участь у визволенні Сталінграда, великій битві під Корсунь-Шевченківським, визволенні Правобережної України .Мій дід не любив розказувати про війну, але День Перемоги любив..." Був дуже гарний чоловік.