До 110-річчя від дня народження В. П. Некрасова (1911–1987), українського письменника і дисидента, публіциста, журналіста, кінодраматурга, громадського діяча

 До 110-річчя від дня народження В. П. Некрасова (1911–1987), українського письменника і дисидента, публіциста, журналіста, кінодраматурга, громадського діяча

Віктор Платонович Некрасов народився 17 червня 1911 року в Києві. Раннє дитинство Некрасова пройшло в Парижі та Швейцарії.

У 1930 – 1936 роках навчався на архітектурному відділенні Київського інженерно-будівельного інституту. Захопився літературою, відвідував літературну студію при Спілці радянських письменників України. Друкуватися Віктор Некрасов почав у 1932 році.

1937 року закінчив театральну студію при Київському театрі російської драми. Працював актором і театральним художником в театрах Києва, Владивостока, Кірова та Ростова-на-Дону.

Пройшов бойовий шлях від Ростова до Сталінграда. На фронті був двічі тяжко поранений. У 1944 році в госпіталі почав писати роман «В окопах Сталінграда». Після Сталінградської битви вступив у ВКП(б) перші сумніви щодо якої з’явилися вже 1946 року.

По закінченні війни працював у Києві на журналістській роботі, був заступником голови Спілки письменників України.

У 1946 році у журналі «Знамя» побачила світ повість Віктора Некрасова «В окопах Сталинграда», за яку 1947 року письменник був відзначений Сталінською премією. Всю премію Некрасов віддав на купівлю колясок для інвалідів війни.

У 1974 році Віктор Платонович Некрасов був змушений проти свого бажання назавжди виїхати за кордон, спочатку до Швейцарії, потім – до Франції. 1979 року письменник був позбавлений радянського громадянства. Всі книги Віктора Платоновича Некрасова, у т. ч. «В окопах Сталинграда» були офіційно заборонені в СРСР з поміткою «на всіх мовах».

Віктор Некрасов – лауреат премії імені В. Короленка 1993 року (посмертно). Твори письменника видавались за кордоном близько 100 разів більш як 20 мовами. Повісті «В окопах Сталинграда» та «В родном городе»було екранізовано: фільм «Солдаты» (1957 р., режисер О. Іванов) та фільм «Город зажигает огни» (1958 р., режисер В. Венгеров).

Помер Віктор Платонович Некрасов у Парижі 3 вересня 1987 року. Похований на кладовищі Сент-Жане’єв-де-Буа.

1990 року у Києві в Пасажі встановлено меморіальну дошку з барельєфним портретом Віктора Некрасова.

Інтернет.

В бібліотеці- філії для юнацтва ви зможете ознайомитися із життям і творчістю Віктора Некрасова. Запрошуємо до бібліотеки!