14 квітня 1930 року. Помер Володимир Володимирович МАЯКОВСЬКИЙ.

 14 квітня 1930 року. Помер Володимир Володимирович МАЯКОВСЬКИЙ.

Поет прожив неповних 37 років (1893 -1930) : саме навесні — 14 квітня — він вирішив піти з життя. Вистрілив у себе після того, як спровадив із квартири свою «чергову любов». То був час, як він думав, коли гірше не буває: провалилися обидві його п’єси, не вдалася ювілейна творча виставка, кохана жінка була не з ним, а та, яка могла б її замінити, не була до того готова… А як велося йому у житті?

Володимир Маяковський — народився 19 липня 1893 р. у грузинському селищі Багдаді в родині лісника. Мати була родом з херсонських селян. Це і дало привід поетові згодом писати про своє походження.

З 1902 р. навчався в місцевій гімназії, а потім у Москві, куди родина переїхала після смерті батька. У 15-річному віці залишив навчання і розпочав революційну діяльність, за яку тричі опинявся за гратами. 1911 р. повернувся до навчання — в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. Водночас пристав до футуристів.

Перший твір "Ніч" (1912) було надруковано в збірці "Зневага громадських смаків" — поетичному маніфесті російських футуристів, які проголосили себе творцями мистецтва майбутнього і заперечили все, що було створено в минулому.

Бунт проти всього прийнятого відповідав характеру молодого В.Маяковського, могутня натура шукала нових ідей і незвичайних художніх форм.

Напередодні жовтневих подій 1917 р. Маяковський написав рядки, які стали народною частівкою:

Їж ананаси, рябчиків жуй,

День твій останній надходить, буржуй!

Маяковський розглядав свою творчість як естетичну революцію — аналогію революції соціальній.

Свої вірші він нерідко називав "сходинками у майбутнє".

За часів громадянської війни працював у "Вікнах сатири РОСТА ("Російське телеграфне агентство"), малюючи ночами плакати і пишучи короткі вірші до них, щоб вранці у вікнах магазинів люди прочитали:

Культура — Комуна! Будівники — ми!

Перші твори були надруковані в альманаху "Ляпас суспільному смаку", далі виходять поеми "Хмарина в штанах", "Флейта-хребет" (1915), "Людина", "Війна і мир" (1917), "150 000 000", "Володимир Ілліч Ленін" (1924).

У той же час Маяковський пише багато віршів, агіток, співпрацює з газетами, подорожує країною з творчими виступами. Поета захоплює ідея революційного оновлення, він вітає прогресивні зміни, але не може пройти повз недоліки. Виникають його сатиричні драми "Клоп", "Баня", але цензурна влада намагається їх не пропустити до глядача.

Останні роки життя Маяковський не знаходить підтримки серед літераторів, між поетом і суспільством виростає стіна нерозуміння, що приводить його до смерті.