Третього квітня світова спільнота вшановує пам’ять видатного українського письменника, громадського діяча, академіка АН України, Героя Соціалістичної Праці, Героя України, першого лауреата премії ім. Тараса Шевченка, голови Спілки письменників України (1959–1971), депутата Верховної Ради СРСР Олеся Терентійовича Гончара ( 03.04.1918- 14.07.1995).
О. Гончар - автор відомих творів «Бригантина», «Берег любові», «Твоя зоря», «Прапороносці», «Собор», «Тронка», «Людина і зброя» та інші.
Народився Олесь Гончар 3 квітня 1918 р. у селі Ломівка неподалік Катеринослава (нині у межах Дніпра) у родині Терентія Сидоровича та Тетяни Гаврилівни Біличенків. Після смерті матері, коли хлопцеві було 3 роки, із Ломівки його забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху Полтавської обл. Бабуся замінила майбутньому письменникові матір.
30-ті рр. у житті Олеся Гончара – період формування його як митця. Він навчався в Українському книжково-газетному технікумі (1933–37), де в той час викладав Шевельов, який пізніше згадував його як свого найздібнішого учня; працював у районній (на Полтавщині) та обласній комсомольській газеті в Харкові і дедалі впевненіше пробував свої творчі сили як письменник.
У вересні 1938 р. вступив на філологічний факультет Харківського державного університету. Через багато років письменник згадував:«Коли я переступив поріг університету, у всьому місті, гадаю, не було людини, щасливішої за мене, здійснилася заповітна мрія: з радісним завмиранням серця ступив я в цей сонячний храм науки…».
Ранні оповідання й повісті («Черешні цвітуть», «Іван Мостовий» тощо) Гончар присвятив людям, яких добре знав, із якими не раз зустрічався в житті.
У червні 1941 р. Олесь Гончар у складі студентського батальйону пішов добровольцем на фронт
Війну закінчив старшим сержантом на посаді старшини мінометної батареї. За бойові заслуги був нагороджений орденами Червоної Зірки, Слави 3-го ступеня, трьома медалями «За відвагу».
Письменник першим заявив про катастрофічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, звинувативши в цьому існуючу політичну систему.
14 липня 1995 р. Олесь Гончар помер. Похований на Байковому кладовищі у Києві. У 2005 році було присвоєно звання Герой України (посмертно).
Твори Олеся Гончара перекладали 67-ма мовами, а творчий досвід письменника засвоюють і вітчизняні, й зарубіжні майстри слова.
Кращі твори Олеся Терентійовича Гончара – справді народного письменника – стали окрасою українського мистецтва слова, збагатили й скарбницю світової літератури.
Життя – це той рейс, який не повторюється, і…
його треба провести достойно
Олесь Гончар
Пропонуємо всім охочим завітати до бібліотек міста Чугуєва та ознайомитися з життєвим і творчим шляхом відомого українського письменника!
Комментариев нет:
Отправить комментарий